Усе, що потрібно знати про нові правила прописки

З квітня 2016 року в Україні змінилися правила реєстрації місця проживання – можливість реєструвати українців отримали й органи місцевого самоврядування (сільські, селищні ради та міськради). Відтепер вони проставлятимуть штампи в паспортах – раніше цим займалися тільки місцеві підрозділи Держміграційної служби. Зміни в правилах продиктовані одним із законів, який входить до пакету реформи про децентралізацію.

Як відбуватиметься прописка по-новому, говоримо із Володимиром Кравчуком, начальником новоствореного структурного підрозділу – відділу реєстрації місця проживання Ужгородської міської ради.

– Згідно зі змінами в законодавстві, українців зобов’язали ставати на облік при переїзді?

– Так, набула чинності Постанова Кабміну № 207, за якою реєстрація місця проживання передається з Держміграційної служби у відання місцевих органів влади, аж до голови сільради. Усі дані про реєстрацію будуть, як і раніше, міститися в Єдиному демографічному держреєстрі. За новими правилами, українці, які виїхали з дому більш ніж на 30 днів (на роботу, навчання тощо), повинні зареєструватися на новому місці.

Тих, хто не має в паспорті штампу про реєстрацію (виписаний, але протягом 30 днів не прописаний) або проживає понад 30 днів не за адресою реєстрації, будуть при виявленні попереджати, а потім кожного разу штрафувати на 17–51 грн.

– Як виявлятимуть порушників?

– Порушники виявлятимуться самі по собі – вони приходитимуть реєструватися. На це в них є 30 днів.

Передусім згаданий закон стосується приїжджих. Вимога щодо реєстрації на новому місці зменшить проблеми, до прикладу, під час обслуговування в медичних закладах. Проте досить часто приїжджі нелегально орендують житло, власники побоюються їх реєструвати та відповідно не сплачують 15% податків від орендної плати. Тож виявити порушників буде важко.

Не в наших повноваженнях організовувати для цього спеціальні рейди.

Цим повинні займатися голови будинкових комітетів та ОСББ, які мали би нам або дільничним інспекторам поліції повідомляти про квартирантів. Але це ніхто не робить.

– Студенти також мають реєструватися за новим місцем проживання?

– Так, обов’язково. На сьогодні ми зареєстрували близько 40 студентів, 12 осіб студентів-іноземців. Молодь може зареєструватися навіть у гуртожитках, адже в кожному з них є паспортний відділ, куди можна звернутися. Варто зазначити, що першого разу ми будемо попереджати, а вже потім штрафувати.

– Чи можна буде одразу виписатися і прописатися за новим місцем проживання?

– Звичайно, тепер людям не потрібно буде двічі стояти в черзі, щоб виписатися, а потім прописатися: це можна зробити одразу за новим місцем проживання. Як і раніше, для цього обов’язкова подача оригіналів та копій документа на право володіння житлом, а також паспортів господаря житла й того, хто реєструється, військового квитка або приписного свідоцтва для військовозобов’язаних, а також сплата адмінподатку.

– Окрім поповнення міського бюджету, які ще переваги нового законодавства?

– За даними статистики, у нашій державі майже половина працездатного населення віком від 25 до 45 років проживає не за місцем реєстрації. А це, у свою чергу, породжує корупцію, коли цим громадянам потрібно отримати медичні чи адміністративні послуги. Виникають також складнощі під час голосування на виборах. Фактична відсутність відомостей про реєстрацію громадян створює й інші проблеми: поліція не може знайти злочинця, Міністерство охорони здоров’я – порахувати, скільки треба дільничних лікарів та місць у лікарні, Міносвіти не знає, скільки місць потрібно у школах та дитсадках. З цього починається некоректне державне планування. Тому реєстрація стала обов’язковою, але значно простішою та доступнішою.

Христина БІКЛЯН