Через літню спеку зростає ризик отруєння продуктами харчування. Як уберегтися?

Літо – це не тільки пора відпочинку, моря, сонця та прогулянок. У цей період суттєво зростає ризик отруєнь та спалахів гострих кишкових інфекцій… і все через спеку.

Нещодавно в одному з готельно-розважальних комплексів, що знаходиться на території Виноградівського району, зареєстрували спалах захворювання на гостру кишкову інфекцію. Під час перевірки закладу було виявлено ряд порушень: харчові продукти зберігались у неправильних умовах, не дотримувався відповідний температурний режим, були відсутні супровідні документи на продукти.

«У п’яти осіб дійсно виявили отруєння, але після проведення всіх необхідних обстежень та досліджень чітко пов’язати ситуацію з харчами чи конкретним продуктом не вдалося, тому джерело інфекції залишилося невідомим», – зазначає Вікторія Тимчик, завідувач відділу епіднагляду та профілактики інфекційних захворювань ДУ «Закарпатський обласний центр МОЗ України».

Збудниками гострих кишкових інфекцій є мікроби, які потрапляють в організм здорової людини під час споживання зараженої води та їжі. Треба наголосити, що при цьому заражені вода й продукти не втрачають свого зовнішнього виду, запаху чи смаку.

Вікторія Василівна заявляє, що епідемічна ситуація з гострих кишкових інфекцій у Закарпатській області є відносно стабільною та керованою. Такі захворювання реєструються цілий рік, усі випадки поодинокі та не пов’язані між собою. Установити причину недуги, лабораторно дослідити й підтвердити наявність збудника в продукції вдається не завжди.

Зважаючи на літню спеку, треба особливо ретельно ставитися до якості продуктів, звертати увагу, чи правильно вони зберігаються, та не купувати їх на стихійних ринках. Обов’язково слід перевіряти терміни придатності.

Інфекціоністи зазначають, що харчові токсикоінфекції виникають при споживанні м’ясних виробів, яєць, кремів, тістечок, молока й молокопродуктів, консервів та інших продуктів, інфікованих збудниками від хворої людини або носія, а також недостатньо термічно оброблених харчових продуктів.

Минулого тижня в Ужгородській міській раді перейнялися питаннями належного дотримання санітарного законодавства в місті. Провели нараду, на яку запросили керівників ринків та супермаркетів Ужгорода.

«Нещодавно громадськості став відомим факт продажу зіпсованої продукції в магазині «Вопак», жінка навіть потрапила до інфекційної лікарні. Такі речі є неприпустимими, керівництво закладів зобов’язане нести відповідальність за якість продуктів на прилавках», – наголосив міський голова Богдан Андріїв.

На жаль, наразі важелів впливу на несумлінних підприємців не має ні міська влада, ні контролюючі органи, до обов’язків яких прямо входить перевірка дотримання санітарного законодавства, адже в Україні вже тривалий час діє мораторій на перевірки діяльності приватних підприємців.

Щодо стихійних ринків, то вони є досить небезпечними. З продуктів, які збуваються на них, не беруть жодних зразків на дослідження. Тож ви не можете бути впевнені в тому, що саме вживаєте, а притягнути таких продавців до відповідальності неможливо, оскільки вони не є суб’єктами господарювання. Міська влада спільно з поліцією вже намагалася усунути цю проблему. Неодноразово відбувалися рейди, вуличних продавців зганяли з їхніх місць, але вони одразу поверталися назад.

Ще одна проблема: імпортні продукти продаються переважно без підтверджувальної документації про якість та походження. Якщо виявляється такий факт, то для підприємців це не має жодних наслідків: від них вимагають лише усунути недоліки.

Так, пані Тетяна працює продавчинею на ужгородському ринку «Краснодонців» і торгує в основному імпортною продукцією, яку сама привозить зі Словаччини. Жінка запевняє, що ретельно стежить за терміном придатності продуктів, прострочені не продає, а влітку намагається привозити тільки такий товар, який може зберігатися до 25°С. Але ж ми пам’ятаємо, що в Ужгороді термометри показували і 39°. На це пані Тетяна відповіла, що деякі продукти взяла додому для власного вжитку, а на деякі запропонувала хорошу знижку, щоб тільки швидше збути, але таких продавців обмаль. А щодо перевірок, то за весь період її роботи – понад 15 років – ніколи їх не бачила.

Продуктом, який псується найбільше, є молоко. Воно піддається пастеризації, що різко зменшує в ньому кількість хвороботворних мікроорганізмів. Разом з тим багато хто звик купувати домашнє молоко на базарі. З ним потрібно бути вкрай обачними. Навіть якщо ви роками купуєте товар у перевіреної людини, його обов’язково слід прокип’ятити.

Лікарі наголошують, що не варто забувати і про правильне зберігання продуктів у власній оселі, адже готова страва теж має певні терміни придатності. Навіть у холодильнику потрібно підтримувати відповідний режим і не сподіватися, що страва, приготована вдома, на сто відсотків буде безпечною. Так, м’ясний фарш можна тримати в холодильнику не більш як 6 годин; торти, тістечка, м’ясні напівфабрикати – 36 годин; смажені котлети – 24 години; варені ковбаси – 48 годин. Не рекомендується готувати влітку в домашніх умовах заливні м’ясні та рибні страви.

Варто додати, що кавуни (які зараз можна купити на кожному кроці) часто можуть спричиняти дисфункціональні розлади шлунку. Цей стан легко сплутати з інфекційним захворюванням, проте ніякого збудника в людини при цьому немає. Тому обирати кавуни потрібно обережно й бажано в перевіреному місці, адже отруїтися ними дуже просто.

Як бачимо, літня пора несе з собою чимало ризиків отруєнь та інших інфекцій, тож слід бути особливо уважними до вибору продуктів та їхнього зберігання.

Вікторія КОПИНЕЦЬ