Запорука щасливого шлюбу – тільки кохання?

«Шлюб – це поєднання двох закоханих сердець», – так завжди говорять під час реєстрації нової сім’ї в РАЦСі. Але чи достатньо одних почуттів для щасливого подружнього життя? Щасливий шлюб не виникає просто так. Це роки праці над стосунками, притирання характерів. На жаль, чимало пар розлучаються вже через кілька прожитих разом років.

Щоб дізнатися статистику одружень та розлучень, ми звернулися до начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду Тетяни Лендєл-Склярової. Так, за 6 місяців 2017 року в обласному центрі було укладено 316 шлюбів і зафіксовано 36 розлучень за взаємною згодою.

Разом з тим пані Тетяна зазначила, що на сьогодні з’явилася тенденція до збільшення кількості укладення шлюбів, адже за аналогічний період 2016 року в міському РАЦСі було зареєстровано 223 одружень та 36 розірвань шлюбу.

Варто згадати, що з початку лютого в Ужгороді почав діяти пілотний проект «Шлюб за добу», за яким термін від подачі заяви до моменту реєстрації шлюбу скоротився з 30 днів до одного. Раніше це нововведення діяло тільки у Львові, Одесі, Києві, Херсоні та Маріуполі. Зокрема родзинкою такого «швидкого» одруження стали нетрадиційні місця проведення церемоній. В Ужгороді це Закарпатська обласна філармонія, Закарпатський музей народної архітектури та побуту і Закарпатський академічний обласний театр ляльок. Так, від початку проекту було подано вже 79 заяв та укладено 73 шлюби.

Більшість людей, які одружуються, переконані, що знайшли свою другу половинку й усе складеться добре: їх чекатимуть довгі романтичні вечори, життя битиме ключем. Але частіше за все так не стається і починаються перші сварки та непорозуміння.

Тож перейдемо до суті. Немає сформованих основних правил, згідно з якими потрібно будувати своє подружнє життя, але є чимало порад, котрими можна скористатися на тернистій дорозі до власного щастя.

Психологи стверджують, що починати будь-які довготривалі стосунки потрібно з дружби. Якщо подружжя є не тільки чоловіком і дружиною, але й хорошими друзями один для одного, то шлюб буде міцним та щасливим. Що це означає? Згадайте, як спілкуються старі добрі друзі. Вони діляться секретами й переживаннями, дають один одному поради, постійно жартують і просто завжди знаходяться поруч у скрутні моменти.

Так, Олена та Володимир одружені вже 27 років і переконані, що весь цей час були щасливі насамперед завдяки дружбі та взаєморозумінню, а не тільки любові.

«Ми знайомі ще зі школи. Спочатку Володимир ходив у паралельний клас, але потім нас звели разом і посадили за одною партою. Ми тоді якось одразу здружилися, мали спільні інтереси – обоє грали на музичних інструментах і весь вільний час віддавали цьому захопленню. Навіть планували разом вступити до музичної консерваторії. Потім він закохався в одну дівчину й почав з нею зустрічатися. Чесно кажучи, саме тоді я й зрозуміла, що люблю його. Кожної ночі плакала, а мама постійно заспокоювала мене, що, мовляв, усе пройде, це дитяче кохання і через тиждень-два я його забуду», – розповідає Олена.

Звичайно, дівчина змінила своє ставлення до Володимира, хоч він і не знав чому. Вони й надалі були найкращими друзями, але Олена таємно мріяла про те, що хлопець зрозуміє її ставлення до нього й одного прекрасного дня скаже чарівні слова: «Я тебе кохаю». Так минуло майже два роки. Друзі закінчили школу, і їхні шляхи розійшлися. Олена вступила до консерваторії й поїхала з рідного міста, натомість Володимир, залишившись у Мукачеві, став студентом місцевого інституту.

«Певний час ми ще спілкувалися, але потім усе зійшло нанівець… Минуло 7 років, поки ми знову зустрілися. Я на той час працювала в Києві викладачем музики в приватній школі, особисте життя ні з ким не клеїлося, і от вирішила приїхати до батьків у рідне Мукачево. То була випадкова зустріч. Я йшла додому з магазину й побачила його… за руку з маленьким хлопчиком. Моє серце ніби виривалося зсередини. Я просила друзів нічого про Володю не розповідати, але такого не чекала. Тоді я привіталася і пройшла повз, а вже ввечері він прийшов до моїх батьків, хотів мене бачити. П’ять годин я слухала розповідь про його життя, невдалий шлюб, розлучення, а в кінці свого монологу він сказав, що кохав мене протягом усіх цих років, і пішов геть. Я навіть не мала можливості щось сказати, а якби й мала, то не знала що… Протягом тижня, який провела в батьків, ми бачилися кожного дня, говорили про все на світі, але тільки не про почуття, а в день мого від’їзду до столиці Володимир зробив мені пропозицію», – згадує жінка.

Звісно ж, Олена погодилася, адже чекала цього моменту ще зі школи. Разом вирішили, що вона залишиться на Закарпатті, бо Володимир хотів постійно бачитися з сином, а на відстані це проблематично. Олена як чуйна жінка пішла назустріч коханому. Тоді вони не знали, як складеться їхнє подальше життя, але після 27 років шлюбу з упевненістю кажуть, що ніколи не сварилися, попри всі непорозуміння та проблеми підтримували один одного. Це все завдяки їхній дружбі та пережитому разом очікуванню майбутнього щастя.

Але дружба – ще не все, існує чимало нюансів, які потрібно враховувати: довіра, вміння прощати, знаходити компроміси, усвідомлювати, що ви є одним цілим, однією сім’єю. Передусім при виникненні проблем варто поговорити, адже проста розмова зможе вирішити ситуацію, головне – залишити емоції позаду.

Вікторія КОПИНЕЦЬ