Народні прикмети та метеорологічні уявлення, пов’язані з християнськими святами весни

Усім відоме одне з найбільших християнських свят – Стрітення Господнє, яке відзначається 2 (15) лютого. З ним пов’язані цікаві уявлення та прикмети про погоду.

Стрітення (Стрічення) здавна сприймається в народі як зустріч зими з весною. На Заході цю дату ще святкують як День бабака, бо нібито ця тваринка може визначити, буде прихід весни швидким чи із запізненням. У нас у народі вважали, що це міг передбачити ведмідь, який прокинувся завчасно із зимової сплячки. Зі згаданим святом пов’язана й низка інших народних прикмет, але в цій статті зосередимося не на них.

У християнській традиції існує чимало менш відомих свят, що мають зв’язок із метеорологічними народними прикметами. Частину з них ще пам’ятають на Закарпатті люди похилого віку, жителі сіл, але про них зовсім не знає молодь і майже не пам’ятають містяни.

Особливості деяких із цих свят у плані метеорологічних прикмет розглянемо детальніше, щоб ознайомити з ними сучасне покоління. Передусім згадаймо такі, що можуть бути більш-менш відомі читачеві. Отже, після Стрітення Господнього в римо-католицькій традиції є три свята, які йдуть одне за одним: пам’ятні дні святих Шандора (Олександра, 18 березня), Йозефа (19 березня) і Бенедикта (21 березня), що близькі до дня весняного рівнодення. За народним повір’ям, ці свята знаменують дату припинення довгої холодної зими. У народі кажуть, що Шандор, Йозеф та Бенедикт приносять із собою тепло і цього дня настає весна, люди починають обробляти землю. «Якщо погода хороша в день Олександра, то очікується хороший урожай», – казали в народі. А «якщо небесний грім у цей день, буде сухе літо», – спостерігали люди ще в давнину. Прикмети цих трьох пам’ятних днів нам мало відомі, але їх знає угорський народ і, можливо, старші покоління закарпатців. А от народні прикмети Благовіщення (за григоріанським календарем святкується 25 березня) можуть бути відомі навіть молодому поколінню, оскільки це свято належить до великих, а саме 12 основних свят церковного календаря. Як і багато інших, воно увібрало в себе старовинні народні слов’янські звичаї, тобто відбулась інкультурація.

Читайте також:

Готуємося до Великодня

За звичаями до Благовіщення майже ніколи не сіяли розсаду й навіть боялися випадково взяти насіння в руки. Говорили, що коли торкнутися бурякового насіння, то виросте не солодкий буряк, а гірка редька. Вважали, що на Благовіщення Бог «розмикає» землю і, розкривши небеса, нахиляє голову до самої землі, щоб зігріти її Своїм диханням. Закарпатці вірили, що лише після цього всіляка живність, яка на зиму ховається, вилазить наверх. Мабуть, тому в деяких регіонах і не дозволялося цього урочистого дня виконувати жодні сільськогосподарські роботи. Відомі такі народні вислови, що стосуються погоди й пов’язані з прикметами цього свята: «Яка погода на Благовіщення, така й на Великий день», «Гарна погода – гарний врожай», «Туманний ранок – повідь на річках», «Якщо на Благовіщення лежить сніг – літо неврожайне», «Якщо з’являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно», «Благовіщення без ластівок – холодна весна», «На Благовіщення всяка гадь вилазить із гнізда», «На Благовіщення зими не лай, а саней не ховай», «На Благовіщення чорногуз прилітає і ведмідь встає», «На Благовіщення птиця гнізда не в’є», «До Благовіщення кам’яна весна».

Із днем пам’яті св. Олексія (італ. Sant’Alessio, ранньохристиянський святий V століття з Рима), що відзначається 30 березня, також пов’язані деякі метеорологічні уявлення. Зокрема старші люди говорять, що в цей період, який ще називають Медард або Мадарда, спостерігається похолодання, цвітуть плодові культури – сливи, алича, терен.

Багатий на подібні католицькі свята травень. Цікаві народні прикмети пов’язані зі святом св. Юрія (6 травня). За народними повір’ями, це день сходження на землю весни. Народна думка така: до цієї дати весну запрошували, зустрічали, а тепер вона вже справжня господиня на землі. Вважається, що цього дня починають співати соловей і кувати зозуля. Святий Юрій наче відмикає небо й землю, випускає на волю росу та рослини. У народній творчості Юрій – уособлення весни – протиставляється святому Дмитрові – уособленню зими. Цього дня за старих часів по всій Україні люди влаштовували обхід полів. Робити це звичай велів усією громадою, на полі правили Службу Божу, молилися за врожай. Недарма святого Юрія вважають покровителем хліборобів і скотарів. Юрій – латинською Georgius – у перекладі означає «землероб, хлібороб». Із цим святом пов’язано багато народних прислів’їв і приказок. Ось деякі з них: «Буря стала на Юрія – буде мокре літо», «На Юрія роса – будуть добрі проса», «Юрій із теплом – Микола з кормом», «На Юрія мороз – гречка добра», «Ворона в день святого Юрія сховається в житі – літо буде врожайне; жито горобцеві по коліна – буде лиха година».

У травні святкують також три послідовні дні пам’яті святих: 12 травня – св. Пангарата (ранньохристиянський мученик († 304), 13 травня – св. єпископа Сервааса († 384), 14 травня – св. Боніфація († 303). За віковим досвідом селян, у ці дні спостерігається тимчасове різке похолодання. Останнє весняне короткочасне похолодання, за таким народним календарем, може трапитись у день святого Урбана, або Орбана (Orbán), який відзначаємо 25 травня. За народними спостереженнями, якщо цього дня холодно, осінь буде тривалою.

Ще хочеться згадати одне літнє свято, прикмети якого пов’язані з метеорологією, – це день святого Медарда (Medárd), або за народною версією Мадарда. Відзначається 8 червня на честь святого єпископа Медарда. Вважають, що погода цього дня вказує на те, яким буде літо. Якщо йде дощ, то, за легендою, стоятиме хороша погода ще 40 днів. Якщо ж дощу не буде, то існує велика ймовірність літньої посухи.

Раніше народні прикмети давали змогу досить точно передбачати метеорологічні явища в ті чи інші періоди року. Це дуже допомагало селянам вести господарство, сіяти, саджати та збирати врожаї й таким чином добре підготуватися до зими. Насамкінець слід зауважити, що саме навесні – 15 травня – щорічно в усьому світі міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день захисту клімату. Мета свята – звернення уваги на проблеми зміни клімату.

Михайло БІЛАНИЧ