В Ужгороді пройшли відкриті творчі бесіди «Живопис у контексті сучасного мистецтва»

Про роль і місце мистецтва у культурі загалом і про їхнє співіснування в умовах сучасного розвитку суспільства йшлося сьогодні під час відкритих творчих бесід у культурно-історичному центрі «Совине гніздо». Захід проходив у рамках ІІ-го Всеукраїнського студентського конкурсу з живопису «Срібний мольберт».

Близько сотні учасників зібралися сьогодні у «Совиному гнізді», аби подискутувати на тему живопису в контексті сучасного мистецтва й почути, що думають з цього приводу запрошені імениті спікери – художник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, член Національної спілки художників України Анатолій Криволап, художник, член Національної спілки художників, член-кореспондент Національної академії мистецтв України Тиберій Сільваші та мистецтвознавець, член Національної спілки художників України, кандидат мистецтвознавства Галина Скляренко.  Модератором творчих бесід виступив художник, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри графічного дизайну Закарпатської академії мистецтв Іван Небесник (молодший). Учасниками заходу були  закарпатські художники, мистецтвознаці, науковці, студенти й чимало небайдужих до мистецтва ужгородців, повідомив “Карпатському об’єктиву” прес-центр конкурсу «Срібний мольберт».

Думки спікерів про роль мистецтва в загальній культурі людства загалом різняться. На думку художника Тіберія Сільваші, ці два поняття давно розійшлися. Мистецтвознавець Галина Скляренко певною мірою апелює, вона вважає, що на кожному історичному етапі місце мистецтва в культурі змінюється, і наприклад саме зараз мистецтво перетворилося на надзвичайно розгалужений і величезний простір. «Я би навіть так сказала – ми переживаємо еру, коли мистецтво змінює свою природу й навіть структуру, і очевидно, що найближчим часом воно може стати іншим. 20-те століття своїм мистецтвом, своєю культурою охопило всіх – усім є місце в цьому просторі, кожен має свій голос, кожен має право висловлюватися, і це надзвичайно ускладнює структуру мистецтва взагалі. Напевно і для глядачів це нелегко, і для художника це складно, бо митець має знайти своє місце в цьому дуже різноманітному просторі».

Як звучало з доповідей спікерів, у принципі, культура й мистецтво по своїй суті різні. Бо функція першої – зберігати й примножувати досвід, традиції, синтезувати вимоги й потреби суспільства; мистецтва ж при цьому завжди  в спротиві, в опозиції до усталених засад, і власне це правильно, бо лише таким чином воно й розвивається. «А розвивається сьогодні воно дуже складно, багато несе в собі протиріч, але, як на мене, це дуже цікаво», – вважає Г. Скляренко.

Про місце живопису в структурі мистецтва і про те, чи має шанс вижити цей більш консервативний напрям у потоці нових віянь говорив художник Анатолій Криволап. На його думку, «…сучасне мистецтво уже можна вважати певною мірою консервативною формою, бо воно вже вийшло за всі межі». Художник взагалі скептично ставиться до звичних речей, але водночас вважає, що роль мистецтва нині в суспільстві незаслужено занижена. «Ми повинні чітко розуміти, що мистецтво є складовою духовного життя людства, – вважає А. Криволап. – І завжди, у всі часи будуть талановиті люди, які де б і що не робили, завжди створюватимуть надзвичайні речі, цінні й цікаві. Так само й живопис – він був, є і буде. Можуть мінятися задачі, форми, може змінюватися ставлення до кольору й задачі, але не зміниться сам факт його існування».

Під час бесід учасники та молоді люди обговорити до всього й низку питань, що стосуються художніх течій і напрямків, підготовки художників, особливостей оцінювання робіт молодих митців тощо.