Зимовий облік птахів в Ужгороді

Великий зимовий облік птахів в Україні традиційно проводять в останні вихідні січня. Ініціатором цієї акції є Українське товариство охорони птахів, яке веде спостереження за пернатими, розробляє проекти з поліпшення стану середовища їхнього існування, заохочує дорослих і дітей до пізнання навколишньої природи тощо. Головною метою обліку є з’ясування чисельності птахів, які зимують поряд із нашими домівками. Також це слушна нагода для спостереження за пернатими, їхньою поведінкою, а також при потребі для допомоги їм.

Аби порахувати птахів, достатньо вийти на подвір’я, у садок чи парк неподалік від будинку і побути там щонайменше годину. Протягом цього часу рахуємо побачених пташок та їхні види. Наприкінці обліку потрібно записати найбільшу кількість кожного виду. Птахи, які пролітають над садом чи парком, не враховуються.

В Ужгороді зафіксовано понад сто видів птахів. Деякі зустрічаються тільки в гніздовий період (ластівки, горихвістки, серпокрильці, шпаки тощо). На зиму вони відлітають в теплі краї. Однак багато птахів, які можуть прохарчуватися взимку, залишаються. Майже скрізь у місті можна побачити горобців. Їх є два види: хатній і польовий. Часто в пошуках корму вони разом налітають на кущі, засохлі бур’яни чи смітники. Під час обліку трапляються і знайомі всім синички. Найбільша з них так і називається – велика синиця. Трохи менша – блакитна. Вона має блакитну «шапочку» на голові, такий же відтінок є на хвості та крилах. А ще в нас можна побачити чорну синицю, довгохвосту й гаїчок. Довгохвості синиці завжди тримаються зграйками і спритно перелітають з дерева на дерево в пошуках їжі. Цікавою пташкою є повзик. Він здатний пересуватися по стовбурах униз головою, за цією ознакою його дуже легко впізнати. Якщо в садку залишились яблука на деревах, то обов’язково навідаються дрозди-чикотні. Іноді до них може приєднатися і чорний дрізд.

Кожного дня ми бачимо також граків та ворон, які великими зграями літають над містом. Особливо багато їх увечері на набережних, де вони вмощуються спати на верхівках дерев. Разом з ними деколи можна зустріти й галку. Вона значно менша і темніша за ворону. З родини воронових в Ужгороді є ще сойка та сорока.

Біля смітників разом з воронами, горобцями і граками збираються голуби сизі. Подібна до голуба, тільки сірого кольору та з чорним напівкільцем на шиї, горлиця садова. Вона теж часто трапляється на вулицях нашого міста.

На Ужі під пішохідним мостом скупчуються качки-крижні, мартини. Останнім часом можна побачити одного або декількох лебедів-шипунів, а якщо пощастить, то й рибалочку. Це один з найкрасивіших птахів нашого краю. Він часто полює на річці біля драмтеатру. На околицях міста збираються щиглики, які харчуються насінням засохлих бур’янів. На кущах з ягодами можна іноді спостерігати і наших зимових гостей – омелюхів. З лісу в пошуках їжі прилітають також снігурі. І це ще не весь перелік птахів, яких можна побачити в Ужгороді.

До обліку птахів має можливість приєднатися кожен охочий, а результати відправити Українському товариству охорони птахів. Для зручності на сайті товариства можна заповнити спеціальну анкету обліку птахів. Отримана інформація є корисною для вчених, які досліджують та аналізують ці дані. Вона допомагає виявити зміни чисельності птахів, загрози для їхнього існування тощо.

Руслана ДЖАХМАН, Закарпатський краєзнавчий музей