Реорганізація УжНУ: крок до порятунку факультетів чи їхня нівеляція?!

Спроба реорганізації УжНУ наробила чимало галасу в ЗМІ, а також у самому закладі. Хвилюються всі: професорсько-викладацький персонал, студенти. Адже кожен прекрасно розуміє, що це складно, тому необхідно дуже скрупульозно підійти до вирішення цього питання, бо від нього залежить майбутнє вишу.

У роботі найстарішого вищого навчального закладу Закарпаття відбулися кардинальні зміни. Кафедри та факультети почали об’єднувати між собою, таким чином створюючи нові, а деяким навіть надали статус інституту. Поштовхом до реорганізації вишу став візит Держінспекції навчальних закладів України.

Комісія звернула увагу керівництва УжНУ на недостатню кількість студентів на деяких факультетах та нечисленний штат кафедр. Усі недоліки та зауваження інспекція відобразила в акті перевірки. Одразу після цього в університеті місяць працювала затверджена наказом ректора комісія, яка мала знайти вихід із ситуації, що склалася.

Велика перебудова

Відтак рішення про реорганізацію УжНУ затвердили в листопаді на засіданні вченої ради. Зокрема зміни торкнулися цілої низки факультетів і кафедр.

За результатами голосування було об’єднано кафедру слов’янської мови та контрастивного мовознавства з кафедрою літератур народів світу та компаративістики, таким чином утворилася кафедра слов’янської філології та світової літератури.

Зазнали змін факультет здоров’я людини та загальноуніверситетська кафедра фізичного виховання. Шляхом їхнього злиття створено новий факультет – здоров’я та фізичного виховання. Реорганізовано й історичний факультет, факультет міжнародної політики, менеджменту та бізнесу, факультет міжнародних відносин. На їхній базі створено два нові – факультет історії та міжнародних відносин і факультет міжнародних економічних відносин. А ось гуманітарно-природничому факультету з угорською мовою навчання було надано статус навчально-наукового інституту.

Також змінено структуру факультету суспільних наук шляхом приєднання до нього загальноуніверситетської кафедри педагогіки та психології, яка тепер називається кафедра педагогіки.

Кафедра міжнародних відносин стала кафедрою міжнародної політики, кафедра міжнародного бізнесу, логістики та менеджменту – кафедрою бізнес-адміністрування, маркетингу та менеджменту, а кафедру прикладної лінгвістики приєднали до факультету міжнародних відносин.

Істфак – проти

Утім такі зміни далеко не всім факультетам прийшлися до смаку. Проти об’єднання виступив трудовий колектив історичного факультету.

«Офіційною підставою для реформування факультету стала замала кількість студентів, які стаціонарно здобувають тут вищу освіту (а саме – 196 при потрібних 200), на що вказано в акті перевірки Держінспекцією навчальних закладів України нашого вишу у вересні», – розповідає декан історичного факультету Володимир Фенич. «Дивним є те, що в документі перевірки інформація про кількість студентів вказана на 1 липня 2016 року, тобто час, коли випускники вже відраховані, а здобувачі вищої освіти – бакалаври, спеціалісти, магістри, аспіранти і докторанти ще не набрані. До уваги мала братися кількість «здобувачів вищої освіти» станом на час перевірки ДІНЗУ 20-29 вересня. Саме цей період може показати реальне число тих, хто здобуває вищу освіту на денній формі навчання. Таких історичний підрозділ налічує нині 241».

Щодо питання реорганізації, Володимир Іванович переконаний, що в разі нагальної потреби ухвала про реорганізацію справді можлива, але за взаємного, колегіального рішення із колективом факультету.

«Воно має випливати не з-підкилимних консультацій з кількома представниками факультету за спиною у декана і всього колективу, а з усім колективом викладачів, співробітників і студентів. А таких консультацій щодо реорганізації факультету ні до 8 листопада, ні після не вели» – каже Володимир Фенич. – Взагалі вперше я дізнався, що буде реорганізація факультету 7 листопада о 14.45. Тоді ректор заявив, що місяць проводилися консультації. З ким вони проводилися незрозуміло. Мене поставили перед фактом. Було би чесно та об’єктивно сьогодні відмінити це рішення і повернутися до нього у вересні наступного року. Якщо чисельність здобувачів вищої освіти після 15 вересня 2017 р. на денній формі навчання буде меншою 200, то як варіант можна перевести статус факультету у навчально-науковий інститут – наприклад, історії та археології», – наголосив Володимир Іванович.

Наразі трудовий колектив істфаку звернувся до Вченої ради університету з проханням скасувати її рішення про реорганізацію факультету. Окрім цього абсолютною більшістю своїх голосів написав ще низку звернень до ректора УжНУ, міністра освіти і науки України, голові комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки, до очільників області Геннадія Москаля та Михайла Рівіса. Утім поки що відповідей жодних немає…

Об’єднання не оминути

Коментуючи реорганізацію УжНУ, ректор Володимир Смоланка зазначив, що об’єднання не створить проблем і на навчальний процес не вплине. Відтак констатував: рішення вченої ради є остаточним, бо кількість студентів на факультеті недостатня. Більше того, істфак не надав жодних пропозицій щодо зауважень комісії аж до 7 листопада, тобто в переддень вченої ради.

«Наразі на історичному факультеті здобувають освіту 152 бакалаври, 14 спеціалістів та 62 магістри. Хочу нагадати, що частина магістрів у кінці січня завершує навчання. Тож на сьогодні ми маємо 228 чоловік, 29 з яких майбутні випускники. Тобто в лютому в нас буде 199 студентів. Крім того, улітку закінчують навчання 14 спеціалістів. Тобто кількість студентів на історичному факультеті недостатня. Отже, реорганізація є адекватним виходом із ситуації», – зазначив Володимир Смоланка.

Відтак ректор зауважив, що саме об’єднання – це крок до збереження факультету. Адже якщо істфак матиме менше 200 здобувачів вищої освіти, то просто перестане працювати.

Тож протягом трьох місяців УжНУ має надіслати звіт у Міністерство щодо виправлення недоліків, зазначених в акті перевірки.

Міжнародники готові до змін

Натомість факультет міжнародних відносин звістку про новації сприйняв досить спокійно. Декан Микола Палінчак розповідає, що між факультетом міжнародних відносин і факультетом міжнародної політики, менеджменту та бізнесу вже порушувалося питання про перейменування.

«Ще рік тому ми зробили певні кроки до того, щоб якимось чином провести структуризацію цих двох факультетів. Тоді ми віддали їм спеціальність «Міжнародні відносини», а вони нам «Міжнародний бізнес».

Наскільки мені відомо, на початку історичний факультет хотіли приєднати до факультету суспільних наук, але він виявився досить численним. Тому комісія врахувала досвід Чернівців, Івано-Франківська, де діють подібні факультети, і повідомила про такий варіант об’єднання, – зазначив Микола Палінчак. – До цього потрібно ставитися нормально, адже спеціальність залишається. На Заході великі вузи які мають по 30–40 тис. У них 10 факультетів і все. Я зібрав трудовий колектив, колеги мене зрозуміли, сказали, що все нормально. Тож ми готові до змін».

Розгублені студенти і випускники

На відміну від керівництва УжНУ та викладачів, студенти до майбутніх змін ставляться неоднозначно. Голова студради факультету Василь Карпов повідомив, що під час опитування більшість (близько 90 студентів) виступила проти об’єднання. Проти реорганізації й деякі випускники історичного факультету, які підписали колективну заяву.

Утім, до прикладу, Степан Віднянський, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України, підписавши заяву, невдовзі змінив своє рішення.

«Декілька днів тому до мене як випускника історичного факультету УжДУ звернулися представники рідного вузу з проханням приєднатися до заяви проти ліквідації історичного факультету і створення Ради випускників факультету з метою його захисту й розвитку. Як випускник університету та науковець і викладач, який понад 40 років підтримує творчі зв’язки з колективом рідного факультету і сприяв професійному становленню не одного його викладача-історика, я, не вагаючись, дав згоду й надалі підтримувати рідний факультет, – зазначив Степан Віднянський. –

Утім, ознайомившись згодом із ситуацією навколо історичного факультету, дійшов висновку, що йдеться не про ліквідацію, а навпаки, про наміри зміцнити професорсько-викладацький потенціал, розширити й осучаснити фахову спеціалізацію, навчально-освітній процес та привабливість історичного факультету для абітурієнтів, підвищити практичну віддачу й корисність його майбутніх випускників для нашої держави».

Будемо сподіватися, що проблеми вирішаться й від реорганізації ніхто не постраждає, а навпаки, об’єднання факультетів сформує новий колектив, який працюватиме й піднесе виш на новий щабель розвитку та прогресу.

Христина БІКЛЯН