У монастирі отців Василіян у Малому Березному вірним було уділено повний відпуст

У неділю, 24 травня, у Малоберезнянському монастирі отців Василіян відбулися багатолюдні урочисті святкування з нагоди празника Зіслання Святого Духа.

Монастир святого Миколая розташований у селі Малий Березний, стоїть над долиною річки Уж, на схилі гори Ділок, що за 40 км на північ від Ужгорода. З 2 березня 2009 року тут розміщений осідок василіянської Провінції св.Миколая на Закарпатті. Початок будівництва датується 1435 роком, у 1989 році монашу обитель було відбудовано.

Відпустовий празник за Зіслання Святого Духа – це одне з найбільших і найвеличніших свят церковного року. Святкування традиційно тривають два дні. В суботу звершується Велика Вечірня, Літургія за випрошення дарів Святого Духа та Хресна дорога на Чернечій горі.

Зранку провели обряд освячення води, відтак відбулася Утреня та читання акафіста до Святого Духа. Об 11 годині у відпустовій каплиці розпочалася архиєрейська Божественна літургія, яку звершив єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Преосвященний владика Теодор Мацапула у співслужінні помічного єпископа Ніла та отців монахів чину святого Василія Великого. Співав літургію парафіяльний хор «Fides» під керівництвом Нелі Глодан.

Владика Теодор у своїй промові привітав присутніх зі святом Трійці, відтак наголосив на силі Святого Духу: «Дух Святий приходить на зустріч нашим немочам, щоби очистити, зцілити, поремонтувати, відновити наше серце і спасти душі наші. Тому сьогодні ми призиваємо Святого Духа за наше спасіння. Ми призиваємо Духа Святого на нашу зболену Україну, на наших захисників, тих, які поранені війною, всіх тих, хто потребує Духа Святого, щоби діяти, захищати, боронити нашу країну. Ми призиваємо Духа Святого, щоби він зійшов і оживив нашу землю, щоби він був тим, хто навертає зненависливі серця, щоб він був тим, хто нас утішить, укріпить і спасе душі наші».

На свято приїхало багато людей з ближніх сіл, з Великого Березного, Перечинщини, Свалявщини, Ужгорода, Мукачева. Прибули паломники навіть з найвіддаленіших регіонів Закарпаття – Хустщини, Тячівщини та Рахівщини.

Ця літургія була проведена за припинення війни, за мир в Україні, за всіх українських воїнів, які захищають рідну землю, за поранених, за тих, які загинули в боях з агресором за волю, незалежність та суверенність України.

Завершили молитвою за Україну, духовним гімном України «Боже великий, єдиний…». Всім паломникам, присутнім, людям, які доклали певних зусиль до проведення празника, жертводавцям заспівали «Многая літ». Священники запричастили та помирували вірників. Владика Теодор уділив присутнім своє архиєрейське благословення з повним відпустом. Відтак він та владика Ніл свяченою водою окропили людей та придбані ними ікони, вервиці, молитовники та іншу церковну утварь.