У Хусті відкрили 14 нових стел на честь полеглих земляків

23 травня, у День Героїв, Алея Пам’яті в Хусті поповнилася ще чотирнадцятьма стелами з портретами воїнів, які віддали життя за свободу та незалежність України. Цього дня тут зібралися родини загиблих захисників, їхні побратими, представники влади, духовенства та небайдужі мешканці громади.

Подія стала не лише урочистим відкриттям нових пам’ятних знаків, але й ще одним нагадуванням про ціну, яку Україна платить за своє право бути вільною.

На нових стелах розміщені портрети Ігоря Капустіна, Сергія Клованича, Олександра Куриці, Романа Попадинця, Федора Палканинця, Василя Поповича, Івана Вовчка, Володимира Захарченка, Михайла Гарастея, Василя Фетька, Андрія Раняка, Володимира Стеця, Василя Марчишинця та Олександра Лучки.

Кожне з цих імен – окрема історія, окремий біль рідних. Для когось це був син, для когось чоловік, брат, батько чи друг.

Захід розпочався хвилиною мовчання. Над Алеєю Пам’яті запанувала особлива тиша, яку порушував лише вітер. Люди схилили голови, згадуючи тих, хто вже ніколи не повернеться додому.

Після цього священнослужителі різних конфесій провели спільний молебень за загиблими захисниками. Лунали молитви за упокій душ воїнів та за мир в Україні.

Від імені батьків загиблих захисників до присутніх звернувся голова громадської організації «Об’єднання сімей загиблих захисників та захисниць України в Закарпатті», батько полеглого воїна Василь Полянський.

«Для нас ці портрети – не просто фотографії. За кожною світлиною стоїть ціле життя, мрії, плани, любов до рідних людей. Наші діти віддали найдорожче, що мали – своє життя. Ми не маємо права забути про них. Пам’ять повинна жити в серцях кожного і передаватися наступним поколінням», – зазначив Василь Полянський.

Ведучими заходу стали Іван Добош та Ельвіра Попович. Вони наголосили, що День Героїв є не лише днем пам’яті, але й днем вдячності всім, хто став на захист держави.

«Сьогодні ми відкриваємо нові стели, але дуже хотілося б, щоб їх більше не доводилося встановлювати. Кожен портрет на Алеї Пам’яті – не це просто світлина, а чиясь зламана доля. Наш обов’язок – пам’ятати імена наших земляків, життя яких забрала війна та підтримувати їхні родини», – прозвучало під час заходу.

Особливо зворушливою стала присутність дітей. Серед тих, хто при       йшов на подію, була 12-річна школярка Анастасія. Дівчинка принесла квіти та разом із дорослими поклала їх до стел.

«Я прийшла сюди з мамою. Нам у школі багато розповідають про обстріли та втрати. Мені дуже сумно, що загинули люди, які ще недавно жили в нашому місті. Я хочу, щоб усі пам’ятали про них і щоб війна швидше закінчилася», — поділилася своїми думками школярка.

Після офіційної частини всі присутні разом виконали духовний гімн України «Боже великий, єдиний». Чимало людей не стримували сліз. Для багатьох цей день став ще одним болісним нагадуванням про особисті втрати.

Серед присутніх була й мешканка Хуста Ірина. Жінка розповіла, що приходить на Алею Пам’яті щоразу, коли тут відбуваються подібні заходи.

«Коли дивишся на ці портрети, розумієш, наскільки страшною є війна. Дуже хочеться, щоб вона якнайшвидше завершилася. Щоб матері перестали втрачати синів, дружини – чоловіків, а діти – своїх батьків. Мрію про той день, коли на Закарпаття і в усю Україну повернеться справжній мир і спокій», – зізналася жінка.

Після завершення церемонії люди ще довго не розходилися. Вони підходили до стел, запалювали лампадки, покладали квіти та мовчки вдивлялися в обличчя загиблих бійців.

Марина АЛДОН