БУВР Тиса з партнерами, отримавши грант ЄС, повертає воду селам на Берегівщині

23 квітня 2026 року в селі Неветленфолу, що у Берегівському районі, сталася важлива для цього населеного пункту, як і для Пийтерфолвівської громади подія: чіткий сигнал про початок обводнення частини діючої Батарської меліоративно-осушувальної системи. У адміністративному будинку цього села відбувся Публічний форум з презентацією проєкту AdaptWater «Адаптація до кліматичних змін шляхом гармонізації водогосподарських заходів і попередження паводкового ризику в транскордонному басейні річок Батар-Паладь-Тур».

Проєкт ставить амбітні цілі

В залі – працівники Басейнового управління водних ресурсів р. Тиса (БУВР), яке виступає головним партнером і безпосереднім виконавцем проєкту, експерти, а також гості з Карпатського біосферного заповідника, Національного природного парку «Синевир», природоохоронці зі Львіщини і, звичайно, представники громадськості, місцеві фермери, журналісти.

Першою виступила менеджерка проєкту Марина Скраль, яка представила хід реалізації ініціативи та її ключові параметри. За її словами, Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса стало одним із переможців конкурсу Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2021–2027.

Проєкт AdaptWater спрямований на адаптацію до кліматичних змін та запобігання ризикам стихійних лих у прикордонному регіоні. Загалом у рамках конкурсу було подано 76 заявок на суму понад 129 мільйонів євро, з яких фінансування отримали 43 проєкти.

«Одним із переможців визнано БУВР р.Тиса, який отримав фінансування на проведення робіт у транскордонному басейні річок Батар–Паладь–Тур, що потребує розчищення меліоративних каналів», — зазначила Марина Скраль.

Вона підкреслила, що канали не розчищувалися ще з часів розпаду колгоспної системи, через що вони заросли і фактично втратили свою функцію.

Проєкт стартував 1 січня 2025 року і триватиме до кінця 2026-го. Його загальний бюджет становить понад 2,1 мільйона євро, з яких майже 1,9 мільйона — грантові кошти Європейського Союзу.

Серед основних заходів — реконструкція каналу Старий Батар протяжністю 5,5 км, очищення його від рослинності та проведення значних земляних робіт.

Цифри, таблиці, графіки складно сприймати на слух, тож встановлена в залі інтерактивна дошка, на якій всі вони демонструвалися, полегшувала розуміння цілей і завдань.

Учасники Публічного форуму дізналися: на сьогодні здійснено роботи з очищення (реконструкцію) каналізованого русла річки на ділянці понад 5 кілометрів. Вийнято понад 52 тисячі кубометрів ґрунту.

На фініші проєкту, зазначила Марина Скраль, що на прохання жителів Пийтерфолвівської ТГ буде ще додатково здійснено розчистку каналу Старий Батар Батарської водогосподарської системи на довжині біля 1 км (Пийтерфолвівська громада).

Окремо має бути здійснено реконструкцію розподільчого шлюзу-регулятора на каналі Старий Батар та влаштування на ньому автоматизованого гідрологічного посту для вимірювання витрат води з інтеграцією до спільної системи моніторингу АІВС «Тиса». Придбано екскаватор і малу механізовану техніку (косарки, бензопили, тримери та ін.)

Виконавець проєкту БУВР р. Тиса проводитиме просвітницькі екоакції для школярів, та фахові ознайомчі поїздки; для любителів веломандрівок на фінішному його етапі влаштує Промоційний велотур уздовж річок Тиса і Тур.

Окремий акцент менеджерка проєкту зробила на співпраці з Угорщиною, де також здійснюються роботи з управління паводковими водами, і за необхідності узгоджуються з українською стороною.

Реформи і європейський курс у водному господарстві

Про ширший контекст розвитку галузі розповів заступник начальника БУВР р.Тиса Едуард Осійський. Він наголосив, що реформи у водному секторі безпосередньо пов’язані з євроінтеграційним курсом України.

«Отримання статусу кандидата на членство в ЄС передбачає повне впровадження європейських норм у сфері управління водними ресурсами», — зазначив він.

За словами Едуарда Осійського, Україна вже досягла прогресу у впровадженні ключових директив, зокрема Водної рамкової та Паводкової. У країні запроваджено басейновий принцип управління, створено басейнові ради та затверджено основні стратегічні документи.

Йдеться про плани управління річковими басейнами, ризиками затоплення та посухами. Вони визначають як екологічний стан вод, так і комплекс заходів для його покращення.

Водночас серед основних проблем залишаються забруднення вод, зміни русел річок, засмічення, наслідки війни та, особливо, вплив кліматичних змін.

«Ми вже спостерігаємо зменшення річкового стоку, частіші посухи і погіршення якості води», — наголосив Едуард Осійський.

Батарська система: від минулого до сьогодення

Особливу увагу учасників форуму привернув виступ експерта проєкту Володимира Чіпака, який детально розповів про Батарську осушувальну систему — одну з ключових для регіону. Його доповідь мала назву, яка говорить сама за себе: «Батарська меліоративна система: історія створення, роль у відведенні паводкових вод та обводненні території».

Повідомив, зокрема, що Батарська система розташована у лівобережній заплаві річки Тиса і охоплює понад 20 тисяч гектарів земель. Система включає сотні кілометрів каналів, дамб, гідротехнічних споруд і насосних станцій. Історія її створення сягає середини XIX століття, коли розпочалися перші роботи з регулювання водного режиму.

«З 1847 по 1892 роки проводилися масштабні водорегуляційні роботи, зокрема будівництво дамб і укріплення берегів», — зазначив Чіпак.

У 1930-х роках було збудовано канал Новий Батар, що дозволило захистити від затоплення близько 10 тисяч гектарів земель. Після Другої світової війни система активно розвивалася, а у 1970-х роках була масштабно реконструйована.

Особливо показовими є дані щодо врожайності: завдяки меліорації та зрошенню вона зросла в рази. Наприклад, урожайність зернових, коли запрацювала осушувально-меліоративна система в повному обсязі (в 70-80-их роках), збільшилася з 16 до понад 50 центнерів з гектара, а овочів — більш ніж удвічі.

Паводки — постійна загроза

Водночас система неодноразово зазнавала серйозних випробувань. Паводки 2001 року стали катастрофічними — було зруйновано дамби, затоплено населені пункти.

«Ці події показали, наскільки важливим є належний стан гідротехнічної інфраструктури», — підкреслив експерт.

Сьогодні захист від паводків забезпечується системою дамб протяжністю понад 130 км. Однак експерт наголосив на тому, що слово «захищає» сьогодні звучить більше як побажання, а не як факт. Бо система втратила дієздатність, канали позаростали, шлюзи несправні, насосні станції не працюють, як і очищувальна станція. Все це потрібно доводити до ладу. Важливим кроком стало і те, що у 2024 році за підтримки ЄС було реконструйовано 9,6 км дамби на річці Тиса.

Вкрай необхідно здійснювати заходи для обводнення та пропуску надлишкових паводкових і внутрішніх вод шляхом реконструкції гідротехнічних споруд. Ці заходи, зазначив експерт, відбуватимуться і на території Угорщини.

Погляд у майбутнє: від відведення води до управління ресурсами

Головна ідея проєкту AdaptWater — перехід від застарілого підходу, орієнтованого лише на відведення води, до комплексного управління водними ресурсами.

Йдеться не лише про боротьбу з паводками, а й про забезпечення водою сільського господарства, збереження ґрунтів і біорізноманіття.

«Проєкт має забезпечити стале управління природними ресурсами, покращення якості води та загальний екологічний стан території», — зазначив експерт проєкту Володимир Чіпак.

Серед конкретних цілей — спільне управління водними ресурсами з сусідніми країнами, екологічна оцінка водних об’єктів, підтримка сталого сільського господарства та розширення природоохоронних територій.

Спільна відповідальність сторін

Під час Публічного форуму в ньому взяли участь у онлайн-форматі партнери з Угорщини, зокрема, партнер проєкту з Верхнє-Тисайської дирекції водного господарства, начальник Сотмарської інженерної дільниці Дюла Філеп та експерт проєкту Аттіла Варга. Перебували на зв′язку в онлайні голови угорських сіл Ботпалад, Кішпалад і Тістаберек Ласло Дюрко, Барна Мадяр та Янош Стойка, представник Гортобадського національного парку Бейла Габаріч та інші.

В обговоренні з українського боку виступили запрошені експерти: кандидат наук, доцент кафедри географії та суспільних дисциплін Ужгородського національного університету Владислав Пересоляк, кандидат наук, доцент кафедри геології та суспільних дисциплін Мукачівського державного університету Василь Лета, начальниця відділу рослинництва Департаменту агропромислового розвитку Закарпатської ОДА-ОВА Сніжана Павлик, Заступник директора, головний інженер-ґрунтознавець Закарпатського регіонального центру ДУ «Держгрунтохорона» Алла Фандалюк, начальник відділу з питань інженерно-технічних заходів, організаційної, правової роботи та публічних закупівель Департаменту цивільного захисту та оборонної роботи Закарпатської ОДА-ОВА Роман Заяць, керівник фермерського господарства «Ренет» Аттіла Вереш.

Голова Пийтерфолвівської громади Йосип Оросі подякував партнерам і виконавцеві проєкту БУВР р.Тиса за роботу, яка має важливе значення для жителів сіл населених пунктів, адже вона позначиться на всьому; це і стабільне водозабезпечення домогосподарств, і можливість зрошення полів, що вкрай потрібно фермерам, і захист від повеней.

Учасники форуму наголошували: ефективне управління водними ресурсами неможливе без співпраці держави, громад і міжнародних партнерів.

Проєкт AdaptWater має стати прикладом такої співпраці — не лише інфраструктурної, а й екологічної та освітньої. Адже в умовах змін клімату вода стає не просто ресурсом, а питанням безпеки і майбутнього розвитку регіону.

P. S. Цю публікацію створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю БУВР Тиси і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Василь БЕДЗІР, журналіст

На фото автора: учасники Публічного форум виступають із презентацією проєкту AdaptWater.