У Берегові відбулася конференція з нагоди 380-річчя Ужгородської унії

21 квітня в греко-католицькому коледжі ім. Елемера Ортутая відбулася наукова конференція до 380-ї річниці Ужгородської унії. Мета зустрічі – осмислити події 1646 року з наукового погляду та проаналізувати їхній вплив на релігійне й соціальне життя краю, що зрештою привело до появи Греко-католицької церкви.

Саме 24 квітня 1646 року греко-католики північно-східної частини Карпатського басейну об’єдналися з Католицькою церквою. Цей союз через Мукачівську єпархію згодом переріс у потужну структуру, що охопила простір від Карпат до Великої Угорської низовини. Протягом століть духовенство не лише опікувалося вірою, а й відігравало важливу соціальну роль у житті громади. Ужгородська унія стала фундаментом для створення нових єпархій та митрополій – цю вагому історичну та культурну спадщину й обговорили учасники конференції.

Присутніх привітав директор коледжу, священник Іштван Мароші, після чого своїми думками поділився декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко: «Ті, хто підписував унію 24 квітня 1646 року, були відважними людьми, що зважилися на крок всупереч загальному страху та сумнівам. Можливо, вони й самі відчували невпевненість чи внутрішній конфлікт, не знаючи, як їх зрозуміють і чи не буде спотворене їхнє послання. Проте вони шукали шлях, який вважали правильним, і врешті ситуацію розсудив Всевишній.

Людське життя обмежене, і Бог ніколи не обіцяв нам безтурботної подорожі – ні тоді, ні зараз. Але коли приходять зміни, людина мусить постояти за свої переконання. Наші предки зробили все можливе у свою епоху, хоча хід історії часто не збігається з людськими планами. З часом події переосмислюються, але за всім цим стоїть Бог, який керує світом за Своїм порядком. Ця спадщина – цінність, виплекана століттями боротьби. Ми дивимося на неї з повагою та надією, що Господь і надалі вестиме нас цим шляхом».

До присутніх звернулися ректор Ужгородської духовної семінарії ім. Теодора Ромжі Петро Павло Береш та єпископ Мішкольцької єпархії Атанас Орос. Своїми думками поділився і керівник консульства Угорщини в Берегові Ласло Віда: «Роль подібних конференцій – у системному дослідженні та осмисленні нашої історії. Нам приємно бачити, як Мукачівська греко-католицька єпархія зміцнює та плекає багатоетнічну спадщину Закарпаття. Ми високо цінуємо ці зусилля, особливо в контексті збереження історичної пам’яті регіону, і я хочу запевнити, що Угорщина й надалі підтримуватиме цю роботу. Єпархія є визначальною частиною релігійного та культурного життя не лише України, а й усієї Європи. Для нас, угорців Закарпаття, надзвичайно важливі постійний діалог та співпраця. Наше спільне завдання – зміцнювати громади, і Мукачівська греко-католицька єпархія, яка історично тісно пов’язана з угорською спільнотою, відіграє в цьому ключову роль. Переконаний, що віра та церква – це ті сили, що тримають нашу національну та культурну ідентичність. Наша мета – зберегти цю духовну спадщину для майбутніх поколінь».

Після привітань розпочалася наукова частина. Доповіді охоплювали широкий спектр галузей: від церковної історії та теології до літературознавства й соціології. Зокрема, дослідники проаналізували європейський контекст Ужгородської унії, процеси рекатолізації в Угорщині та різні інтерпретації подій 1646 року.

Окрему увагу приділили богословським та адміністративним аспектам: канонічному значенню створення Мукачівської єпархії, а також соціально-політичним передумовам тієї епохи. Низка доповідей була присвячена довгостроковим наслідкам унії — збереженню літургійних традицій та розвитку церковної організації у XIX столітті.

Релігійне й культурне розмаїття регіону розглянули й у ширшій перспективі: через історію румунських греко-католицьких громад, русинські літературні традиції та маловідомі зв’язки Ференца Ракоці II із греко-католицькою церквою.

Виступи учасників підтвердили: Ужгородська унія – не просто дата в підручнику, а жива спадщина, що досі формує релігійну та культурну ідентичність Закарпаття. Конференція стала майданчиком для фахового діалогу, що допомагає глибше зрозуміти минуле нашого краю.

Інгрід Левринц/Lőrinc Ingrid/Kárpátalja hetilap