Як у Ізі блокпости палили, дорогу перекривали і чим усе закінчилося

Увечері 18 листопада у селі Іза що на Хустщині розпочалися акції протесту. Передувало цьому рішення обласної комісії ТЕБ та НС про впровадження у населеному пункті суворого карантину. Напередодні у селі було зафіксовано декілька випадків гепатиту А. Згідно з офіційними даними хворих було 7, але люди переконували, що у лікарні лікуються тільки двоє дітей.

Із чого все почалося

Слід зазначити, що гепатит у Ізі виявляють уже два роки, але за весь цей час крім карантинів і часткової обробки колодязів антисептиками практично нічого не робилося. Власне карантинні обмеження вже впроваджували декілька разів, але раніше вони були більш лояльними. А от востаннє йшлося про переведення школи на дистанційну роботу, закриття всіх кафе, ресторанів, заборона проведення масових заходів і встановлення при в’їздах до села блокпостів, які мала патрулювати Національна гвардія. Саме  блокпости настільки розізлили ізян, що вони їх просто спалили і перекрили дорогу державного значення.

19 листопада до протестувальників виїхали представники міської ради, Хустської РДА, комісія з  техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, директор Хустської центральної лікарні, головний епідеміолог області, держспоживслужба, обласний департамент охорони здоров’я, священники, аби знайти компромісне рішення разом з громадою. На той час люди вже перекрили всі в’їзди і виїзди з села і не пропускали автомобілі взагалі.

Спочатку дискутували з чиновниками та епідеміологами на трасі. Але розмова була дуже напруженою і заходила у глухий кут. Відтак делегація з представниками влади перейшла для встановлення діалогу у приміщення школи.

І тут, здається, вже було знайдено більш-менш конструктивне рішення – провести тестування населення на наявність чи відсутність гепатиту А, свідомо не ходити одне до одного в гості та розблокувати дороги, а головне – прибрати блокпости.

Що зі школою?

Проте інша частина пікетувальників, яка залишилася на вулиці не погодилася на таку пропозицію і вимагала запустити у школі очне навчання. Аби зрозуміти, чому в ізян така жага до відвідування дітьми «альма-матер» варто пригадати події двотижневої давнини.

Справа в тому, що тоді місцеві мешканці так само перекривали дороги. Справа в тому що станом на листопад у навчальному закладі було відсутнє опалення. Діти мерзли у класах і почали хворіти на ГРВІ. Людям пояснили, що на газовому котлі зламана якась деталь і її замовили, але поки приїде, потрібен час. Тож після пікету за декілька днів деталь встановили, опалення увімкнули, учні приступили до очного навчання.  Але при цьому селом почали ширитися чутки, що школу продали і в ній буде розміщуватися чи то гуртожиток для ВПО, чи то якийсь університет.

А вже за декілька днів з’явилася інформація про карантин. Повідомлялося, що навчальний заклад переводиться у дистанційний формат роботи. Саме це та встановлення блокпостів і найбільше розлютило ізян.

«Наші діти скоро забудуть читати і писати, – запевнила пані Оксана. – Школа закрита. Ми вже нікому не віримо. Якщо її не відкриють, над селом жодна муха не пролетить – ми не пропустимо жоден транспортний засіб у жоден бік. Ми готові тестуватися, дотримуватися всіх рекомендацій, але хай відкриють школу, хай діти почнуть її знову відвідувати. Мені цікаво, чому не було такого жорсткого карантину тоді, коли в селі було значно більше хворих».

Отже, місцеві мешканці відмовилися розблоковувати автошляхи і продовжили пікетування.

Пошуки компромісу

Наступного дня, 20 листопада, делегацію ізян запросили на зустріч із в.о. Хустського міського голови Василем Губалем та головою Хустської райдержадміністрації Віктором Сабадошем. Діалог знову був важким і довгим. Але цього разу компроміс знайти вдалося.

«У нас, у малому залі засідань, відбулася зустріч керівництва громади з представниками Ізянського старостинського округу. Обговорення карантинних обмежень були тривалими і непростими. Та нам вдалося знайти взаємопорозуміння, – розповів «Карпатському об’єктиву» Василь Губаль. – Врешті-решт дорогу державного значення було розблоковано, а рух автомобілів відновлено.  Разом із делегованими ізянами нам вдалося знайти конструктивне рішення та окреслити спільні подальші кроки щодо вирішення ситуації, що склалася».

Тож що відбувається наразі у Ізі?

Уже 21 листопада було  розпочато швидке тестування населення. Першими його проходять вчителі місцевої школи, яка й була у конфлікті чи не найбільшим «яблуком роздору» та учні школи. Відтак медики обіцяють протестувати абсолютно всіх мешканців села.

Перші дослідження почали проводити у сільській амбулаторії, але наразі їх пройти бажаючі можуть і в приміщенні Ізянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів. Там працює бригада Закарпатського обласного лабораторного центру контролю за інфекційними захворюваннями.

Цікаво, що в соцмережах ізян підтримало багато людей із різних куточків України. Користувачі захоплювалися тим, із якою стійкістю вони відстоюють навчальний процес у школі.

У той же час було й багато обурень із боку мешканців тих сіл, яким, аби потрапити до Хуста на роботу, доводилося здійснювати об’їзд Ізи практично бездоріжжям протяжністю в 40-45 кілометрів.

Варто додати, що гепатит А справді небезпечне захворювання.  Це – гостра інфекційна хвороба, яка вражає печінку. У організм потрапляє через рот. Найчастіше збудником є заражена вода, а також немиті овочі та фрукти. Проте може передаватися і через тісний контакт із інфікованою людиною.

Марина АЛДОН