Краяни вибирають картоплю. Чи задоволені урожаєм

У області стартували польові роботи. Краяни збирають врожай головного продукту. Хтось картоплю вже вибрав, хтось – планує це зробити найближчим часом. Не у всіх вродило однаково. Одні нарікають на холодну весну, інші – на посушливе літо, ще хтось – на шкідників. Проте ті, хто вирощував популярний овоч, у один голос стверджують, що не шкодують про своє рішення, бо невідомо, яка зима на нас чекає і якими будуть ціни на продукти.

Тож скільки коштує кілограм цьогорічної картоплі на ринках області? Що кажуть краяни про свій урожай? Як вони борються з різноманітними шкідниками на присадибних ділянках? Про це та інше – у матеріалі «Карпатського об’єктива».

Яка вартість продукту

Почнемо із цін. У цьому році посадкова картопля варіювалася у вартості залежно від сорту у межах 10-35 гривень. Це дорожче, ніж у минулому сезоні, коли її продавали навіть по 5-7 гривень. Але взимку овоч був насправді “золотим”, навіть по 60 гривень за кілограм.

Навесні ранні овочі теж шокували цінами. Вони були немалими – 130-150 гривень.

Зараз аграрії підбивають підсумки діяльності і збувають картоплю теж не надто дешево – по 20-30 гривень.

Найдешевше можна придбати дари городів прямо у тих, хто їх вирощував – у селах… Наприклад, у громадах колишньої Виноградівщини у декого можна купити «другий хліб» по 17-18 гривень. У самому Виноградові на ринку можна знайти по 18-20. На ужгородських ринках кілограм картоплі продають по 26-28 гривень. У Мукачеві можуть віддати навіть по 20-22 гривні. У Хусті просять у середньому 25.

«Торгую картоплею практично ціле літо, – наголошує пані Олена. Вона постійно продає овочі та фрукти на Хустському продуктовому ринку. – Продукція в мене вся місцева, закарпатська. Отоварююся у Виноградові. За кілограм прошу 24 гривні. Маю й меншу по 22. Дехто продає привозні овочі. Ціни можуть бути різними. Сезон тільки почався, тому подешевшати овоч ще може».

Поруч збуває картоплю пані Олена з Велятина. У неї на столі ще й домашні огірки, кріп, цибуля.

«За свій товар ручаюся, що він якісний, вирощений на натуральних добривах, а не на хімії, – розповідає «Карпатському об’єктиву» жінка. – Кожну рослину плекала своїми руками. Роботи з картоплею немало. Це знає кожен, хто хоча б раз у житті її висаджував. Допомагають доньки, іноді онуки. Продаю картоплю по 25 гривень за кілограм. Дуже гарний сорт. Просто тане у роті і швидко вариться».

У магазинах та супермаркетах у середньому вартість картоплі – 20 гривень. Не вся вона місцева, більшість із Волині. Утім є навіть єгипетська. На деякій цінники «зашкалюють» – 30-36 гривень. Навіть 42 за кілограм. А біла мита ще й по 60. Досі можна придбати й молоду. Але недешево – по 75 гривень. Очищена стара – 65.

Роботи багато, але все своє

Марія Бокоч із Репинного Міжгірської громади також сама вирощує картоплю… і не тільки. Хоч обробіток землі займає у ґаздині багато часу і сил, жінка твердо впевнена, що їсти взимку її родина буде мати що… незалежно від цін.

«Для мене немає нічого надприродного у тому, щоб мати клапоть городця і використовувати його за прямим призначенням. Доглядати за городніми культурами навчили ще в дитинстві батьки. До землі ставлюся з повагою, як до годувальниці. Вирощую все, що дозволяють кліматичні умови. Картоплю висаджую щороку», – наголошує вона.

Город та грядки закарпатки справді неймовірно доглянуті. Видно, що вона працює там не для «галочки» та людських очей, а в задоволення.

«Мені допомагає онучка. Вона хоч і студентка, хоч і заклопотана навчанням, але є моєю найбільшою опорою. А в мене ще й господарство є – кури, корова, собачки, котики… І сіно худобі заготовляти треба, і прибрати за тваринами, і в саду фрукти позривати, і рослинки підсапати, удобрити, полити. Одним словом, відпочивати будемо взимку, а поки сезон – потрібно працювати», – стверджує пані Марія.

Ангеліна, онучка жінки, наче бджілка, береться за будь-яку справу, аби полегшити життя бабусі. Дівчина показує урожай і стверджує, що в цьому році він непоганий.

«Із одного мішка картоплі можна зібрати приблизно три. Є й така, яку прийнято варити свиням, тобто дрібна. Але більшість – середня та велика, здорова, ідеальна для дерунів, – каже вона. – Більшість посадкового матеріалу ми купували. Наприклад, за огірки давали 15-20 гривень за стебло, перець і помідори – 7-10 гривень. Треба платити й за те, щоб поорали, подискутували, зробили борозни. Але добрива мали свої. Звичайно, виростити ту ж картопельку непросто. Але, вважаю, що вигідно. Бо взимку ціни на продукти знову можуть бути захмарними».

Щодо негативних нюансів городництва, то багато хто з краян нарікає, що в цьому сезоні крім несприятливих погодних умов – холодів та посухи на урожайність вплинули ще й шкідники. Зокрема, фітофтороз (хвороба, викликана грибком, що призводить до гниття картоплі), ризоктоніоз (недуга, що вражає як саму бульбу, так і стебла та паростки, залишаючи по собі чорні цятки), а також чорна ніжка (захворювання, внаслідок якого починають гнити стебла рослин). Крім добре відомих колорадських жуків, атакували картоплю й личинки коваликів.

Борються зі шкідниками наші земляки як за допомогою хімічних препаратів, так і народних засобів. Хто не хоче труїти себе небезпечними речовинами, наражати здоров’я на небезпеку, обробляє город та рослини настоянкою часнику, цибулі, полину, навіть томатного бадилля. Для боротьби з жуками хтось заводить фазанів, а хтось збирає їх руками. Поруч із картоплею, аби вона була «у безпеці» від хвороб та усіляких комах дехто з садівників висаджує рослини-відлякувачі: ті ж часник чи цибулю, чорнобривці, нагідки, або ж звичайний кріп, який є й корисним і незамінним для консервації, салатів, приготування різних страв.

Тож незважаючи на певні труднощі, витрачені сили та кошти, більшість із тих закарпатців, які вже зібрали, або почали збирати врожай, задоволені ним і зізнаються, що не шкодують про своє рішення вирощувати городину. Цікаво, що в останні три роки кількість городників у нашому краї стрімко зросла.

Марина АЛДОН