У церквах Закарпаття освятили спасівські кошики

Сьогодні, 6 серпня, римо-католицька, греко-католицька церкви та Православна церква України відзначають Преображеніє Господнє. Це свято встановлене в пам’ять Преображення Господа нашого Ісуса Христа перед учнями на горі Фавор. Преображення Господнє вшановувалося християнами вже в IV столітті.

На свято Преображення Господнього, відоме також як Яблучний Спас, у церквах Закарпаття традиційно освячують кошики з фруктами та овочами. Це свято символізує початок осені та збирання врожаю.

Що зазвичай освячують на Яблучний Спас:

• Яблука: головний символ свята, що символізує достаток і благополуччя.
• Інші фрукти: груші, сливи, виноград, персики та інші стиглі плоди.
• Овочі: томати, перець, морква, буряк та інші овочі з нового врожаю.
• Мед: символ солодощів та достатку.

Це одне з найбільших християнських свят, а ще воно символізує кінець літа і похолодання. Як і в інші великі релігійні свята вірники йдуть до церкви на богослужіння. Після Літургії відбувається миропомазання та обряд освячення першоплодів. На Закарпатті Преображення називають «Другим Спасом» або «Яблучним Спасом». Народну назву свято отримало через те, що, відповідно до Типікону, в цей день освячується виноград нового врожаю та інші плоди, а там, де його немає – яблука, після чого дозволяється їх вживати в їжу. Це пов’язано з тим, що в Греції (раніше – Візантія) виноград достигав якраз у цю пору року. А перші плоди віруюча людина завжди приносила у храм як свою жертву Богу і для освячення всього врожаю.

Після кожної Літургії (студентської, старослов’янської, української) в Ужгородському Хресто-Воздвиженському греко-католицькому соборі священники освячували плоди, які вірники принесли у кошиках чи целофанових пакетах. А це були яблука, груші, персики, сливи, грона винограду, помідори, огірки, качани кукурудзи. Дехто з людей дотримується думки, що це Яблучний Спас, тому до кошика треба ставити тільки яблука. А ще – виноград.

– На ринку купила два червоні яблука і гроно винограду, малу баночку меду. За все заплатила більше 200 гривень. Вдома поставила до кошика, накрила вишиваною серветкою. Можна, звичайно, приготувати і великий кошик з багатьма плодами, але ж я притримуюся традиції, яку сповідували і мої батьки – несу на освячення тільки яблука, виноград і мед, – поділилася зі мною пані Маргарита.

Деякі вірники принесли на освячення багаті спасівські кошики з різними овочами та фруктами, ягодами малини, ожини, чорниці.

– У нас сім’я велика: ми з чоловіком, троє дітей, мої батьки, отож і кошик складаємо чималий. Тим паче, овочі вирощуємо біля хати. Маємо власні помідори, огірки, перець, часник, цибулю. Із садових дерев вродив тільки інжир – декілька плодів поставила до кошика. Сливи, персики, банани купила на ринку. В баночку насипала малини. Також поставила баночку меду, яку принесли мені куми – вони мають власну пасіку. Свято Спаса дуже люблю: воно асоціюється у мене із збором урожаю. За обіднім столом все освячене споживаємо і дякуємо Богу за все, радіємо, що щось вродило, зробимо запаси на зиму, бо своє є своє, – Наталія Степанівна розповіла про родинні традиції кореспондентці «Карпатського об’єктива».

Цього дня люди не виконують важку роботу, не шиють, не працюють у полі та на городі.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора