У Берегові відкрили другий Будинок матері й дитини

З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ на територію України Берегівський район Закарпатської області став одним із безпечних островків для тисяч людей, змушених тікати із зони бойових дій. Особливо це стосувалося матерів з дітьми, які були змушені залишити свої домівки, рятуючи життя родини. У той час, коли схід і південь країни здригалися від вибухів, Закарпаття відкривало двері для тих, хто шукав порятунку.

На початковому етапі Берегівщина надавала тимчасовий прихисток: безкоштовне житло, гуманітарну допомогу у вигляді харчів, засобів гігієни, одягу та предметів першої необхідності. Проте через велику кількість переселенців та обмежені ресурси не завжди вдавалося забезпечити комфортні умови для всіх. Тож виникла потреба у створенні спеціалізованих шелтерів – місць довготривалого проживання для найуразливіших категорій – одиноких матерів із дітьми.

Вирішення цього питання стало частиною великого національного проєкту, ініційованого першою леді України Оленою Зеленською. Проєкт реалізується по всій країні та спрямований на забезпечення вимушених переселенців безпечним середовищем для життя, навчання, соціалізації та праці. У центрі уваги – потреби дітей, адаптація матерів, їхнє працевлаштування і медичне забезпечення.

У Берегові в межах цієї ініціативи розпочалося будівництво шелтеру для одиноких матерів із дітьми. Проєкт реалізовувався за підтримки Акредитованого відокремленого підрозділу Угорської екуменічної служби допомоги в Україні (Magyar Ökumenikus Segélyszervezet) під керівництвом Яноша Геревича в рамках гуманітарної програми «Криза в Україні», що фінансується урядом Угорщини.

Для розміщення притулку було придбано будинок, який реконструювали під чотири окремі апартаменти для довготривалого проживання. Кожна квартира має окрему кухню, санвузол, житлову кімнату і зону відпочинку. Особливу увагу приділили енергоефективності та комфорту — будинок обладнаний системою підігріву підлоги, новими меблями та побутовою технікою. У дворі облаштовано дитячий майданчик.

Заселенням родин займався відокремлений підрозділ Угорської екуменічної служби допомоги в Україні (Magyar Ökumenikus Segélyszervezet Ukrajnai Elkülönített Alegysége). Їх гостинно прийняла керуюча Будинком матері та дитини Єва Шепеля.

Наразі шелтер прийняв чотири сім’ї: дві мами з Краматорська, одну — з Луганська та одну — з Харкова. За словами Єви Шепелі, представниці Закарпатського відділення Угорської екуменічної служби, житло надається безкоштовно. Однак жінки самостійно оплачують комунальні послуги — для цього в кожному апартаменті встановлені окремі лічильники на воду та електроенергію.

«Ми підписуємо з мамами контракт на три місяці, який може бути подовжений до року – залежно від ситуації. Але важливо: поки триває війна, ніхто не буде виселений на вулицю», – підкреслює вона.

Потрапити до шелтеру можуть лише матері з дітьми. Спершу приймали лише родини, де діти були віком від трьох років, однак тепер ці обмеження послаблено – наразі в притулку проживає мама з дитиною віком рік і сім місяців.

Однією з головних умов проживання є активна участь у процесі соціалізації: діти мають відвідувати дитячі садки або школи, а матері – працювати. Організація допомагає з оформленням документів, пошуком навчальних закладів, працевлаштуванням, а також надає моральну підтримку. Водночас діють певні правила проживання: заборона на вживання алкоголю, обов’язкове дотримання чистоти, куріння лише на вулиці.

Під час нашого візиту ми зустріли Альону — маму двох хлопчиків віком 4 і 7 років, яка приїхала з Краматорська. До переїзду в шелтер вона з дітьми мешкала в гуртожитку.

«Для нас це – наче подарунок долі: нова, простора квартира з усім необхідним. Найближчими днями запишу синів до школи та садка. Дуже сподіваємося швидко звикнути до нового життя», – поділилася жінка.

Це вже другий притулок для матерів із дітьми в Берегові. Обидва наразі повністю заповнені, і поки що відкриття нових об’єктів не планується. Втім, ці невеликі осередки безпеки вже стали справжнім домом для тих, хто втратив усе. Вони – символ людяності, солідарності та надії.

Залишається лише вірити, що настане день, коли такі притулки більше не будуть потрібні. Коли кожна мама зможе повернутися до рідного дому – відбудованого, безпечного, мирного. І тоді ці шелтери стануть спогадом про час, коли українці трималися разом і допомагали одне одному у найтяжчі миті.

Наталія ВАРОДІ, фото автора