Закарпатка вирізає амулети із кісток померлих тварин

Зараз є велике розмаїття усіляких сувенірів. Деякі дійсно оригінальні і цікаві. Для їхнього виготовлення умільці використовують і смолу, і бетон, і хутро, і пір’я, і навіть перероблений пластик. А Марта Голеня із Хуста додумалася до взагалі незвичної ідеї – вона виготовляє різні прикраси та статуетки з кісток померлих тварин.

Як майстрині спала на думку така ідея? Якими інструментами вона користується? Чому свої вироби вважає саме амулетами? Про це та інше – у матеріалі «Карпатського об’єктива».

Усе почалося з оленячих рогів

Чотири роки тому чоловікові пані Марти друзі подарували на день народження оленячі роги. Подарунок йому не сподобався, хоча викинути його він шкодував…

«Іван відзначав ювілей. Двоє його друзів принесли йому в якості подарунка роги оленя. Гарні такі, великі, розлогі. Чоловік образився, мовляв, я ж не рогоносець, жінка мені не зраджує. Кинув їх після свята на канапу у підвалі, бо відправити на смітник було шкода, а повісити в будинку руки не піднімалися. Я розуміла, що вони там припадатимуть пилом десятиліттями і почала шукати в інтернеті інформацію, що б із них можна зробити. Натрапила на один цікавий репортаж якогось телеканалу. Там у сюжеті йшлося про те, що умілець із Прикарпаття вирізав із рогів та кісток усілякі сувеніри. Я написала журналістці і вона дала мені його контакти. Так ми зв’язалися з Максом і навіть потоваришували… цілими родинами! Їздимо в гості один до одного до сьогодні. Віра, дружина Максима, навіть стала хрещеною мого сина Стаса», – розповіла «Карпатському об’єктиву» хустянка.

Під час першого візиту до Закарпаття Максим Мельник навчив Марту Голеню працювати з кістками, порекомендував обладнання, потрібне для роботи.

«Макс приїхав із купою усіляких інструментів. Він наочно показував, що і як із яким із них потрібно робити. Обладнання доволі дороге, але я так запалилася, що Іван мені таки придбав усе, що просила. А це – і приладдя для того, щоб різати кістки, і щоб шліфувати, і щоб надавати форми виробу, і маса усіляких насадок, свердел, дисків тощо. Мене веселить, коли люди думають, що кістки я ріжу сокирою. Крім того, вироби оздоблюю бронзою, коралами, коштовним або напівкоштовним камінням. Наприклад, яшмою, янтарем, стразами, малахітом. Це – теж чималі затрати. Роги лосів, оленів купую. Кістки знайомі приносять безкоштовно. Це можуть бути кістки птиці, великої рогатої худоби, кіз, овець. Фурнітуру для прикрас купую через онлайн-магазини. Загалом видатки на виріб чималі. Та й робота клопітка. Над одним амулетом працюю і тиждень-два. Але в мене є основна робота, тож поспішати не доводиться. Працюю переважно у вільний час, або у вихідні», – запевняє умілиця.

Вироби з кісток мають особливу енергетику

Спеціальної художньої освіти закарпатка не має, за фахом вона – економістка. Проте її вироби дійсно довершені і цікаві, виконані майстерно та дуже акуратно.

«Я завжди, ще з маленької, непогано малювала та ліпила. Але не закінчувала навіть художню школу. Батько був різьбярем. Ймовірно, генетично нахили передалися. А загалом робота з кістками дуже цікава. Хоча моє хобі подобається не всім. Є серед знайомих і такі, що засуджують, або не розуміють. Утім матеріал, із яким я працюю, це частка живої матерії. Тому кожен виріб має особливу енергетику. І вона може захищати від різних впливів. Поганих, звісно. Саме для цього, аби посилити дію, додаю усілякі камінці. Скажімо, яшма, зцілює душу, відганяє від людини журбу, приносить щастя. Янтар має дуже потужну енергетику проти усіляких хвороб та смерті. Загалом обереги з ним вважаються дуже корисними для кожного. Малахіт приймає на себе енергетичні атаки і поглинає негатив. Талісмани з ним також сприяють росту дітей. Гранат – це камінь любові, привертає увагу протилежної статі і допомагає досягати гармонії у родинному житті», – зазначає пані Марта.

За словами майстрині, наші пращури усі прикраси робили саме з кісток, тож її творчість не є якоюсь новацією сьогодення.

«У давнину для різних оберегів та амулетів використовували навіть людські кістки, не тільки тваринні. Такі оздоби неодноразово знаходили у похованнях на заможних небіжчиках. Точніше… на їхніх останках. Тому нічого нового у моєму захопленні немає. Археологи знаходили подібні речі давно і датують їх 8-10 сторіччями до нашої ери. Це були різні підвіски, кулони, намиста, браслети. У Індії, для прикладу, досі дуже модно виготовляти вироби з кісток померлих тварин. Навмисне їх там вбивати забороняє релігія. Найчастіше купують їх туристи. У нас поки такий хендмейд не є надто затребуваним, але мої роботи приваблюють неабияк іноземців. Маю, скажімо, постійних клієнтів у Німеччині, США, Австрії, Швеції, Фінляндії, Франції», – стверджує хустянка.

У доробку Марти Голені не тільки кулони, сережки, персні, чокери, браслети, але й різні оздоби для інтер’єру помешкання.

«Мені неймовірно подобається працювати над різноманітними статуетками. Ці дрібні сувеніри також мають для помешкання захисний ефект. Люблю вирізати тварин, плазунів, овочі, фрукти, або ж роблю щось абстрактне. Для мене моє хобі – це віддушина. Під час творчого процесу психологічно відпочиваю від усього. Працюю під музику. Найчастіше, легку, класичну. У такі миті у мене ніби вмикається режим насолоди, розслабленості», – зізнається умілиця.

Натхнення пані Марта черпає всюди довкола себе, іноді її надихають роботи інших, побачені в мережі.

«2025 рік – рік змії і я зробила багато амулетів у вигляді плазунів. Зараз весь інтернет забитий «гадиками». Тож вони не можуть не мотивувати. Крім того, є попит саме на такі обереги. Змія – це мудрість, це гнучкість у прийнятті рішень, це – енергія жіночності. Крім того, вона знаменує сімейне багаття, тож будь-який сувенір із її зображенням – багатозначний та універсальний. Навіть емблемою медицини є змійка, що обвиває ніжку чаші. Також може надихнути будь-яка тваринка на вулиці. Скажімо, котик, песик, ящірка. Та й із «колегами по цеху», а я зараз знайшла багатьох людей, які займаються подібним, завжди існує обмін ідеями і якщо потрібно, даємо один одному поради із власного досвіду чи якісь рекомендації», – зізнається умілиця.

Роботи закарпатки зазвичай невеликі, поміщаються на долоні. Над габаритними виробами вона не працює.

«Я мінімалістка. Люблю все маленьке. У мене навіть меблів у будинку мінімум. Більше до душі простір, повітря. Та й обробляти велетенські вироби важко. Через це роблю акцент на прикрасах», – наголошує вона.

На перспективу Марта Голеня мріє навчитися працювати ще й над зубами тварин. Із них, каже, без можна створити багато просто шедевральних сувенірів, а про сировину можна домовитися із м’ясниками, фермерами чи у м’ясних магазинах.

Марина АЛДОН