Чи відзначають краяни день закоханих і в скільки обходиться свято

Наближається День святого Валентина. До цього свята, що відзначається 14 лютого, краяни ставляться неоднозначно. Одні переконані, що воно не наше, а потрапило до нас із Європи, тож відзначати його не варто. Інші ж йому радіють і вже давно шукають у магазинах та в інтернеті для коханих сувеніри, а також готуються до романтичних побачень. Найбільше це стосується молоді. Звісно, у юному віці хочеться і кохати, і бути коханими, і дарувати, і отримувати подарунки.

Тож що купуватимуть закарпатці своїм хлопцям, дівчатам, чоловікам, дружинам? Яку суму готові витратити і чи взагалі планують щось дарувати? Про це – у матеріалі «Карпатського об’єктива».

Трохи про свято

Вважається, що XIV столітті у італійському місті Терні жив священник, якого звали Валентин. Імператор Римської імперії Клавдій видав тоді наказ, який забороняв військовим одружуватися. Проте духівник попри табу продовжував вінчати солдатів із дівчатами. Дізнавшись про це, Клавдій наказав Валентина заарештувати. У камері його охороняв офіцер, у якого була сліпа дочка. Священник її зцілив і всю родину навернув до християнства. Коли імператор довідався ще й про це, то наказав Валентина стратити. Це сталося 14 лютого. Згодом духівника канонізували і католицька церква називає його мучеником.

Але ця оповідка не єдина. Існують різні її інтерпретації і в римській церкві як мінімум троє Валентинів нині вважаються святими.

Також є версія, що День святого Валентина є не християнським святом і має під собою язичницьке підґрунтя. Саме 14 лютого у тому ж Римі відзначався особливий день – луперкалій (день кохання на честь бога Фавна, а за іншою версією – на честь покровительки шлюбу Юнони). У 496 року папа Геласій замінив своїм указом одне свято на інше.

На Закарпатті день закоханих почали відзначати відносно недавно. Утім воно в нас є зовсім не релігійним святом, скоріше, днем, коли закохані зізнаються одне одному у почуттях, радують своїх обранців хорошими вчинками, або просто весело і приємно проводять час разом. Набагато більше від цього дня виграє бізнес, адже суттєво зростає продаж квітів, листівок, сувенірів, парфумів…

Тож що кажуть закарпатці про свято?

Почнемо з найбільш поважних людей, які мають за плечима вагомий життєвий досвід.

«Мені 64 роки, – каже «Карпатському об’єктиву» пенсіонерка з Мукачева Ганна Кріль. – Загалом проти молодіжних свят не маю нічого, але сама відзначати не буду. По-перше, я – православна, по-друге, не маю зайвих коштів на якісь гулянки. У ресторан із чоловіком не підемо. Вечерю все одно готуватиму. Те, що я його кохаю, можу сказати Івану у будь-який день у році. Якби була молодою, хотілося б романтики, то пішли б кудись у кафе на каву, а подарувала б коханому те, в чому він дійсно має потребу, а не статуетки та листівочки».

Не святкує 14 лютого й Тетяна Борош із Іршавщини.

«Звичайно, любові хочеться всім, але вона повинна жити в наших серцях постійно. Пригадую, років 10 тому, а мені 42 зараз, у одному з сіл у нас на День святого Валентина сталася страшна трагедія. Молода пара разом святкувала, чоловік напився, приревнував співмешканку до знайомого і зарізав її. Це трапилося саме у день закоханих. Тому щороку пригадую цю історію і стає моторошно. Якби мені було 18 років і хотілося когось вразити, купила б у подарунок щось із одягу, максимум на 400-500 гривень. Проте ми з чоловіком кохаємося і без свят!», – запевнила жінка.

Молодь має більш романтичний настрій і до Дня святого Валентина готується.

«Мені 23 роки. Моєму обранцю – 27. Ми побралися два роки тому. У нас семимісячний маленький син. Проте кудись у кав’ярню увечері 14 лютого плануємо вибратися, – зізнається ужгородка Ярина Томищ. – Буде також обмін сувенірами. Що мені купив Данило – не знаю, а от я йому придбала перфоратор за 3,5 тисяч гривень і нічник за 700. Знаю, що не зовсім романтичний вибір, але я раціоналіст і купувала те, в чому коханий справді має потребу. Як на мене, день закоханих – це ще один шанс показати дорогій для себе людині свою увагу, підтримку і прихильність».

19-річна хустянка Аліса Бонь теж планує відзначати 14 лютого.

«Треба веселитися, поки немає сім’ї. Потім народяться діти і буде вже не до свят. Маю на увазі не гучні гулянки, а просто приємне проведення часу з коханим та друзями, якісь мандрівки та посиденьки у громадських закладах. На День святого Валентина з Ігорем плануємо піти в кіно, а потім продовжити вечір за романтичною вечерею у мене вдома. Готуємо одне одному і сюрпризи. Сподіваюся, що з його боку це будуть квіти, каблучка та освідчення. Я ж купила для нього органайзер із ручною вишивкою за 2700 гривень, а також пістолет, який стріляє грошима (іграшковими, звісно) за 800 гривень», – стверджує дівчина.

Як ще можна порадувати близьку людину?

Найкраще і найбільш незабутнє, що можемо подарувати оточенню – це емоції. Тож хорошим сюрпризом для обранця чи обраниці може стати подорож. Взимку навіть далеко їхати не потрібно, у межах області є чимало неймовірних локацій, гірськолижних витягів і льодових арен. Такий відпочинок може коштувати від 300 до 10 тисяч гривень.

Особливо для дівчат приємним подарунком буде фотосесія. Ціни стартують приблизно від 1000 гривень, але все залежить від тривалості та прайсу у конкретного фотографа.

1-3 тисячі може коштувати романтична вечеря на двох у кафе. Щоправда, столики потрібно бронювати своєчасно, бо 14 лютого у більшості закладів громадського харчування області вільних місць не буде.

Якщо у фаворі бюджетний варіант, то щось смачненьке можна приготувати і вдома, а близькій людині подарувати просто сувенір. Це може бути іграшка-антистрес, парфуми, стильна фоторамка для спільної світлини, авторська біжутерія. При цьому можна вкластися у помірну суму – до 500 гривень.

Утім чи відзначати День святого Валентина і що дарувати коханим – особистий вибір кожного. Головне, аби між близькими людьми завжди були повага, любов та взаєморозуміння.

Марина АЛДОН