Захист нацменшин: очікування – реальність

Під час традиційного, уже 33-го, вільного університету, який цьогоріч провели в місті Беїле-Тушнад, Трансильванія, порушувалося чимало суспільних питань, у тому числі й щодо захисту нацменшин. Коли учасники заходу обговорювали тему «Право – найсильніша зброя? Захист прав нацменшин у Карпатському басейні та в міжнародному просторі», виступили, зокрема, директорка Інституту захисту прав меншин Лаура Дєнеї з Угорщини та секретарка Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) з питань політики і комунікації Кароліна Дорчі.

Лаура Денеї зазначила, що в Інституті роблять усе для захисту прав закордонних угорців, адже його основне завдання – підтримка правозахисних організацій та навчання юристів, які там працюють. «Закордонним угорцям, особливо якщо вони живуть у країні, котра не є членом Європейського Союзу, доводиться працювати у важчих умовах», – підкреслила директорка. Це пов’язано з тим, що потрібно брати до уваги набагато більше точок зору.

За її словами, є два типи випадків. Перший – коли правова ситуація зрозуміла, але ті, хто належить до меншини, не можуть відстоювати свої права проти нації більшості. «У такому разі рекомендується використовувати тактику виснаження, чому ми сприяємо, підтримуючи ентузіазм наших закордонних колег», – зазначила директорка.

Щодо другого типу випадків, то виникають значно серйозніші юридичні питання, тож справу треба підтягнути вище, аж до системи міжнародного права.

«Аналізуючи ситуацію протягом останніх 30 років, можна дійти висновку, що права закарпатських угорців зараз на найнижчому рівні», – зазначила, у свою чергу, Кароліна Дорчі. За її словами, ТУКЗ-КМКС робить усе для того, щоб права закарпатських угорців більше не обмежувалися.

Вона також нагадала, що здобуття права на створення інституційної системи закарпатських угорців – це результат довготривалої наполегливої праці.

Кароліна Дорчі пояснила, що освітній та мовний закон був спрямований проти мільйонної російськомовної «нацменшини», яка живе в країні. «Угорці з того часу отримали низку послаблень (освіта, використання мови, ЗМІ), бо ми є представниками європейської нацменшини», – наголосила вона.

(ZsT/Kárpátalja hetilap)