Осінній призов від А до Я: що робити закарпатцям при отриманні повістки

Вже у жовтні на Закарпатті почнеться призов на строкову військову службу, який триватиме до кінця листопада. Повістки отримають молоді люди віком від 18 до 27 років. Однак, відповідно до Указу Президента України №122/2016, підписаного наприкінці березня 2016 року, до війська потрапити зможуть тільки юнаки старше 20 років. 18-19-річні ж можуть піти служити за контрактом.

22 вересня під час інструкторсько-методичних зборів у Закарпатському обласному військовому комісаріаті розповіли про особливості осіннього призову та як юнакам діяти у випадку отримання повістки.

Так, за повідомленням заступника військового комісара області підполковника Юрія Величканича, солдати служитимуть в армії 18 місяців, юнаки з вищою освітою – 12 місяців. Проте потраплять до війська не усі призовники.

Що робити, якщо отримав повістку?

Виконання військового обов’язку обумовлено законом України “Про військовий обов’язок та військову службу”. Стаття 15 цього закону наголошує, що за викликом військового комісаріату по повістках зобов’язані з’явитися всі громадяни до призовної дільниці, а якщо повістку не доставили, то в 10-денний термін з моменту оприлюднення указу Президента в ЗМІ, самому прийти до військкомату. Тож, щоб не нести кримінальну відповідальність за ухилення від служби в армії, необхідно прийти до комісаріату у будь-який із робочих днів.

Тож після отримання повістки слід з’явитись до районного (міського) військового комісаріату за місцем реєстрації для проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних. Якщо ж призовник має підстави на отримання відстрочки від призову, до військкомату потрібно представити усі потрібні документи, які це засвідчують.

Питання про відношення до військової служби приймається призовною комісією на чолі із головою (це як правило заступник голови районної державної адміністрації), до складу її входять також військком, представник правоохоронних органів та головний лікар призовної комісії.

Перед прийняттям рішення всі юнаки обов’язково проходять медичний огляд, під час якого профільні лікарі визначають їх придатність до військової служби. Під час  проходження медичного огляду при собі варто мати медичну книжку та не соромитись заявляти про реальні захворювання. Якщо ж за рішенням лікарів призовника відправлять на додаткове медичне обстеження, його варто пройти у строки, визначені направленням комісії.

У разі прийняття комісією рішення про непридатність до служби, призовник або отримує відстрочку від призову за станом здоров’я, або звільняється від призову повністю. Якщо ж юнак визнаний придатним, він отримує повістку на відправку до війська. Призначення до відправки у конкретний рід військ відбувається на підставі стану здоров’я, психологічного відбору та бажання самого призовника.

До цієї повістки слід віднестись ще більш сумлінно, адже рівень відповідальності тут вищий. У строк, вказаний у повістці, слід прибути до військового комісаріату з документами та речами, вказаними у документі. Військові попереджують, що ні в якому разі не варто вживати перед цим спиртні напої, святкуючи так звану “відправку”. Тим більше не варто спиртне брати з собою, адже його все-одно виявлять і віддадуть батькам чи родичам.

Після цього на призовників чекає ще один так званий “контрольний” медичний огляд на обласному збірному пункті, куди юнаки прибувають із районних військкоматів. Тут лікарі перевіряють відповідність висновків районних призовних комісій. Після відправки із обласного збірного пункту призовники в обов’язковому порядку потрапляють до навчальних центрів. Саме тут для них підбирають військово-облікові спеціальності, які вони засвоюватимуть протягом всього курсу підготовки. Тільки після цього юнаки зможуть виконувати обов’язки за основним місцем служби.

Хто має право на відстрочку від служби?

1) ті, хто має на утриманні непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір), іншого родича, над яким призовник здійснює опіку чи піклування. Але тільки у випадку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних їх утримувати;
2) неповнолітніх рідних братів і сестер або непрацездатних рідних братів і сестер незалежно від їх віку, якщо їх немає кому утримувати;
3) одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;
4) дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв’язку з її смертю або за рішенням суду;
5) двох і більше дітей;
6) дитину-інваліда;
7) дружину-інваліда;
8) вагітну дружину.

Крім того відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.

Отримати відстрочку від призову на строкову військову службу за станом здоров’я на строк до одного року можуть призовники, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.

Призовникам відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається на весь період навчання, якщо вони навчаються:
– у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;
– у вищих навчальних закладах з денною формою навчання;
– у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;
– в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Хто може отримати звільнення від призову на строкову військову службу?

Крім отримання відстрочки, призовник може бути взагалі звільнений від строкової військової служби з ряду причин:
– якщо він визнаний за станом здоров’я непридатним до військової служби в мирний час;
– якщо до дня відправлення на строкову військову службу досяг 27-річного віку;
– якщо його батько або мати, рідний брат або сестра загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних. Такі призовники однак можуть пройти строкову військову службу за власним бажанням;
– якщо призовник до набуття громадянства України пройшов військову службу в інших державах;
– якщо призовник був засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
– якщо після закінчення вищого навчального закладу призовнику присвоєно військове (спеціальне) звання офіцерського (начальницького) складу.

Що загрожує за ухилення від виконання військового обов’язку?

Ухилення від призову на строкову службу (ст. 335 ККУ) тягне за собою обмеження волі на строк до трьох років. Якщо ж призовник не з’явився за повісткою до військкомату, не повідомив в комісаріат про зміну місця проживання, йому загрожує штраф у розмірі 85-119 гривень. За повторне порушення – від 170 гривень до 255 гривень.

Варто додати, що згідно з законом про військову службу, призовникам призначена одноразова матеріальна допомога в розмірі двох мінімальних зарплат (2900 гривень).

У Закарпатському обласному військовому комісаріаті при цьому наголошують, що жоден “строковик” службу у зоні проведення антитерористичної операції проходити не буде. Всі служитимуть у військових частинах на мирній частині України. Однак, за словами Президента Петра Порошенка, “юнаки повинні добре навчитися військовій справі”, інформує Закарпатська ОДА.