У селі Гетен 12 років працює реформатський реабілітаційний центр «Елім»

У невеликому прикордонному селі Гетен, що на Берегівщині, для підтримки інвалідів діє дитячий заклад «Élim».  За сприяння реформатської громади заклад відкрили у 2012 році. Основна мета закладу, окрім полегшення навантаження на батьків, – полягає у тому, щоб діти розвивалися разом у спільноті. Про те, з чого почалася їхня історія, де вони зараз і як проходить щодення, ми розпитали програмну директорку закладу Ержебет Чересне.

“Початок був важкий, – згадує директорка. – Будівля закладу колись була чеською казармою. У радянські часи там працювала школа, але часом будівля стояла покинута. Занедбану та напівзруйновану в 2006 році її викупила парафія. Ми почали думати, що з тим робити. На Закарпатті в рамках реформатської церкви вже працював дитячий будинок у Великій Доброні. Після багатьох міркувань вирішили, що тут теж може бути дитячий будинок для інвалідів. Потім пішов процес ремонту. Стали шукати прихильників, у нас є друзі із-за кордону, які також нам допомагали, і досягли успіху. За кілька років, з Божою поміччю, нам вдалося відремонтувати всю будівлю, навести лад у дворі. Так дитячий реабілітаційний центр  «Елім» відкрив свої двері 1 вересня 2012 року».

Спочатку заклад міг приймати 5-6 дітей із залученням волонтерів раз на тиждень. Через деякий час їм довелося взяти перерву, оскільки їхні фінансові можливості були вичерпані.

«У вересні 2013 року ми знову розпочали нашу працю  – три дні на тиждень, а із січня 2014 року –  п’ять днів на тиждень. Через епідемію коронавірусу в 2020 році заклад був закритий із середини березня до кінця липня. На початку повномасштабної війни в Україні теж припинили нашу роботу на пару днів. Зараз у центрі працює вісім людей, серед них два викладачі та два асистенти. Вони вже брали участь у численних навчаннях та тренінгах в Угорщині та Нідерландах. Крім них, є ще кухарі та обслуговуючий персонал»,  – розповіла пані Ержебет.

Сюди ходять діти-інваліди, які не можуть навчатися в державних школах. Заклад відвідує 27 осіб з фізичними вадами. Наймолодшому –  п’ять років, а найстаршому майже сорок. Одночасно в групі займаються по 5-6 дітей. Програма включає дітей-інвалідів із навколишніх сіл, таких як Берегово, Гут, Мала Бийгань, Велика Бийгань, Дейда, Бовтрадь, Косонь та Попово.

«У навчальні дні до цих місць їздить наш автобус за розкладом. Кожен день розпочинаємо молитвою та з благочестя. Потім проводимо гімнастику – так розігріваємо м’язи для подальшої праці. Діти займаються різними розвиваючими видами діяльності. Крім того, виконують завдання, пов’язані з рухом, такі як: вправи на рівновагу, кондиціонування, рух ніг і рук. Центр приділяє велику увагу когнітивному розвитку та вихованню самостійності. До їхніх завдань входять: невеликі присідання, гра з м’ячем (для розвитку жорсткості рук), підйом стегон і допомога при ходьбі. Я бачу потребу в цьому щодня. Якщо ми іноді трохи втомлюємося або сумуємо через щось, це не привід кидати все. Ми маємо робити свою роботу, бо це Бог довірив нам!» – ознайомила керівниця. 

За словами дітей, їм тут подобається, вони можуть вчитися граючись і знаходити друзів у подібній ситуації. 

Наталія ВАРОДІ, фото автора