У селі Бодалово відзначили річницю Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 років

17 березня в рамках святкового богослужіння в реформатській церкві села Бодалово на Берегівщині вшанували пам’ять героїв Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 років.

Пастор Жолт Шапі проповідував Слово Боже на основі 6-ї частини Євангелія від Івана, проводячи паралелі між написаним у Біблії та тим, що відбувається сьогодні. «Нехай Христос буде нашим хранителем, віруймо в нього. Нехай Святий Дух Божий діє в нас і дасть відвагу приймати свою національну належність, адже ті, хто залишається тут, мають плекати і зберігати традиції та передавати їх нащадкам», – наголосив священник, звертаючись до вірян.

Після богослужіння присутніх привітав голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Бодалово Людвіг Якоб. «Як спадкоємці найдавнішого на Закарпатті меморіального місця, пов’язаного з Петефі, ми маємо обов’язок ушановувати його пам’ять не лише в день народження поета, а й разом з героями Угорської революції 1848 року», – наголосив він. «З часу визвольної боротьби минуло вже 176 років, але ми живемо на Закарпатті в період, коли наше прагнення до волі, важливість плекання рідної мови, культури, віри, любові до батьківщини не змінилися. На жаль, збереження цих цінностей на сьогодні все ще дуже обмежене. Угорщина підтримує нас і стоїть поруч із нами в ці важкі часи. А наше завдання – залишаючись на рідній землі, плекати свою віру, національну ідентичність та передавати нашу спадщину наступним поколінням», – підкреслив Людвіг Якоб.

Консул Угорщини в Берегові Міклош Юстин, виступаючи перед присутніми, наголосив, що 15 березня – не просто дата в календарі, а «день нашої єдності, нашої рішучості та прагнення до свободи». «Сьогодні ми згадуємо тих, хто своєю мужністю й жертовністю сприяв незалежності та свободі угорської нації, – підкреслив дипломат. – Серед них і Шандор Петефі, який був не лише видатним діячем угорської літератури, а й одним із найбільших лідерів інтелектуальної та культурної спадщини всього нашого народу. Нехай його пам’ять буде благословенною і надихає нас на втілення в життя ідей, за які він так мужньо боровся».

Кароліна Дорчі, секретарка ТУКЗ-КМКС з питань політики та комунікації, очільниця фракції «КМКС» у раді Берегівської територіальної громади, говорячи про події 176-річної давнини, зазначила: «У 1848 році хоробрі молоді люди Будапешта наважилися діяти й виступили за свободу Угорщини, за те, щоб Угорщина була вільною країною, щоб збереглась угорська нація. Чого вони вимагали? Свободи преси й слова, відповідального уряду та життя в мирній Європі. Їхня мужність у багатьох випадках додавала нам сили й віри. Війна, яка триває вже два роки, усім ускладнила життя, але я бачу, що Всевишній досі носить нас на долоні, бо ми маємо віру. Ті, хто залишився тут, на Закарпатті, – герої, як і герої 1848 року, тому що наше завдання – зберегти угорську громаду в краї, угорську мову та культуру, і ви всі цьому сприяєте». «Найкраще, що я можу сьогодні побажати, – це гасло тогочасних революціонерів: «Хай будуть мир, свобода і взаєморозуміння!» – наголосила Кароліна Дорчі.

«У 1848 році угорці показали приклад усій Європі. Вони довели, що завдяки спільній вірі, волі та силі спроможні діяти для кращого майбутнього», – зазначив, у свою чергу, староста Бодалова Імре Салай. За його словами, закарпатські угорці пройшли через велику кількість випробувань, ситуація непроста й сьогодні, і «ми – ті, хто залишився тут, – наполягаємо на ідеалах визвольної боротьби 1848–1849 років за незалежність, свободу та наше збереження тут, на нашій батьківщині».

Після виконання національної молитви присутні поклали вінки до пам’ятних дощок Шандору Петефі та Ференцу Келчеї, установлених на зовнішній стіні реформатської церкви.

CsA/Kárpátalja hetilap