Голова Закарпатської угорської туристичної ради про підсумки минулого року

Про ситуацію із внутрішнім туризмом, плани та суспільну роботу ми поговорили з очільником Закарпатської угорської туристичної ради, секретарем з питань економіки та місцевого самоврядування Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), старостою села Геча Андрашем Мештером. Війна, економічна та демографічна рецесія впливають на всі сегменти, у тому числі, на жаль, сімейне та особисте життя. Значний негативний вплив мають і на одну з найбільш рушійних галузей нашого краю – сферу туризму. Закарпатська угорська туристична рада намагається справлятися з цим і, попри складну ситуацію, берегти, розвивати та передавати характерні цінності області, які існують на сьогодні. Організація продовжує допомагати місцевим угорським підприємцям, які працюють у туристичній сфері.

– Як би ви оцінили діяльність Закарпатської угорської туристичної ради у світлі подій минулого року?

– Незважаючи на складну ситуацію, наша організація протягом усього року працювала. У 2023-му нам вдалося реалізувати два європейські грантові проєкти, у рамках яких ми, зокрема, провели кілька конференцій та інших заходів.

– Як і наскільки, у яких здебільшого секторах нинішня ситуація змінила туризм на Закарпатті?

– Про це зараз важко судити. На мою думку, туристичне життя Закарпаття на сьогодні законсервоване, ми намагаємося пережити війну. Ті підприємці, які працюють, майже просто вегетують.

– Які рішення використовувалися для подолання труднощів?

– На жаль, до закінчення війни я не бачу жодних шансів на те, що туристичний рух зможе відновитися хоч на якомусь рівні. Основною умовою туризму є спокійне і безпечне суспільне життя.

– Які завдання вдалося виконати у 2023 році?

– Намагалися з користю провести час, використати поточний період для підготовки. У рамках двох грантових проєктів Європейського Союзу разом з Товариством угорської культури ми створили чотири будинки-музеї: у населених пунктах Чома, Мужієво, Шаланки та Вишково. Опублікували також декілька видань, пов’язаних з цими закладами. Крім того, побачив світ і путівник з туристичними маршрутами на 200 сторінок.

– Які наразі основні стратегічні аспекти розвитку угорського туризму на Закарпатті?

– Наша стратегія не змінилася. Вважаємо, що маємо створити якомога більше атракцій для відвідувачів Закарпаття.

– У якому напрямі розвивалося туристичне життя області за останній рік (якщо розвивалося)?

– Лише згадані мною чотири будинки-музеї, а також облаштування Центру для відвідувачів меморіального парку села Чома.

– А як щодо видань?

– Надрукували флаєри з презентацією будинків-музеїв, путівники до них, а також путівник із туристичними маршрутами Закарпаття.

– Які заходи вдалося реалізувати у 2023 році?

– Ми провели онлайн-навчання з туризму з майстер-класами. Успішно відбулися й церемонії відкриття будинків-музеїв. Крім того, організували традиційний різдвяний ярмарок у Берегові. У місті працюють туристичний центр та магазин з місцевими крафтовими продуктами.

– Які плани в Закарпатської угорської туристичної ради на майбутнє?

– Забезпечити функціонування створених атракцій та розширити мережу крамниць із крафтовими продуктами.

– Як староста села як би ви оцінили минулий рік?

– Останні два роки були надзвичайно важкими та напруженими. Люди дедалі частіше відчувають напругу в повсякденному житті. Незважаючи на це, наша громада збереглася і з надією дивиться в майбутнє.

– Що ми можемо зробити один для одного в нинішній ситуації?

– Перш за все ми повинні в усьому допомагати один одному. Повинні бути особливо чутливими до проблем один одного. Важливо продовжувати програми, які дають людям надію. Серед таких – підтримка фермерів, у чому сприяє Закарпатський центр економічного розвитку ім. Еде Егана, а також започаткована ТУКЗ-КМКС програма з допомоги хворим. Крім того, важливо, що продовжуються програми підтримки угорського уряду, які надавалися і до війни. Усе це – меседж, що ми не повинні падати духом, що маємо триматися разом, що ми не самотні, нас підтримують угорці всього світу. Закарпатські угорці отримували допомогу не лише від Угорщини, а й від угорських організацій, церков та окремих людей з усього світу, з різних країн.

– На вашу думку, що необхідно для збереження угорської громади на батьківщині, для її розвитку та процвітання в майбутньому?

– Слід забезпечувати роботу систем соціальної підтримки, адже невідомо, що нас чекає попереду. Досі вплив війни економічно ми відчули лише помірно. На початку бойових дій усі очікували найгіршого сценарію, що гривня обвалиться, не буде їжі тощо. Цього, слава Богу, не сталося, але війна ще не закінчилася, і, на думку деяких аналітиків, за нею буде дуже сильна економічна криза. Ми повинні підготуватися, створити резерв. Проте в житті бувають ситуації, що резерву не вистачає. Наприклад, хвороба, коли сім’я не в змозі оплатити лікування. Тому важливою є, зокрема, програма, започаткована Товариством угорської культури Закарпаття, з підтримки хворих, у рамках якої, наприклад, у 2023 році одержали допомогу десятки закарпатців, які борються з важкими захворюваннями. Радісними є і позитивні зрушення щодо збереження наших прав. Ми сподіваємося, що будуть ухвалені обнадійливі закони, які гарантуватимуть угорцям Закарпаття їхні права на використання мови та освіту. Правова визначеність допоможе людям побачити, що в України є майбутнє. Якщо не буде невизначеності, ті, хто залишився вдома, не поїдуть і після війни, а більшість тих, хто зараз не вдома, повернеться.

Бажаю, щоб Всевишній дав нам сили в нинішній ситуації і приніс мир у 2024 році.

Пейтер Данкаї/Dankai Péter/Kárpátalja hetilap