Чимало зроблених для Ужгорода справ свідчать про реальну небайдужість наших іноземних колег

Відділ міжнародних грантових програм та інновацій Ужгородської міської ради раніше мав назву: відділ міжнародного співробітництва та європейської інтеграції.

Після його реорганізації, крім назви, змінилися й напрями роботи. Про те, над чим працюють працівники відділу, ми поспілкувалися з його начальницею Вікторією Тарахонич.

– Вікторіє Юріївно, що належить до відання вашого відділу?

– Напрями роботи нашого відділу різнобічні – це ведення листування міського голови з мерами міст-побратимів, дипломатичними установами в Україні та за кордоном, листування з відповідними структурними підрозділами міських рад міст-побратимів, організація офіційних зустрічей із закордонними делегаціями, підготовка і реалізація всіляких культурно-освітніх заходів. Тобто всі міжнародні зв’язки і співпраця Ужгородської міської ради з закордонними партнерами відбуваються безпосередньо через наш відділ.

Після затвердження в липні цього року на сесії міської ради Положення про Громадський бюджет міста на 2017 рік наш відділ забезпечує організацію розгляду проектів, поданих до Громадського бюджету міста, веде реєстр отриманих проектів та оприлюднює їх на веб-сайті міської ради, а також веде всю відповідну супровідну роботу і документацію.

Робота є цікавою, насиченою. Під час зустрічей з нашими партнерами найчастіше обговорюється спільна участь у проектах і грантах різних програм, шляхи вдосконалення роботи освітніх закладів, обмін творчими колективами, організація спортивних змагань тощо.

– Скільки працівників у відділі?

– Тепер нас троє. Через те, що збільшився обсяг роботи, збільшилась і кількість працівників відділу.

– На сьогодні Ужгород має 18 міст-побратимів. Яким чином вони з’являлися і чи реально існує дружня співпраця й підтримка?

– Першим містом-побратимом Ужгорода з часу незалежності України стало місто Корвалліс штату Орегон (США). Це було в 1991 році. Тоді у світі була велика зацікавленість Україною та українцями, і депутати Корвалліса вирішили започаткувати дружні стосунки з одним із міст України. Роком пізніше в нас було підписано угоди про співпрацю з угорськими містами Ніредьгаза і Сомбатгей; у 1993 році – з німецьким містом Дармштадт, словацьким Кошице. Кінець дев’яностих – початок двотисячних ознаменувався підписанням угод про співпрацю з містами Міхаловце (Словацька республіка), Ческа Ліпа (Чеська республіка) і Ярослав (Республіка Польща). Ну, а далі вже була потреба в появі нових партнерів для участі у грантових проектах, у програмах “Польща – Білорусь – Україна”, “Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна”.

Стосовно реальної активності міст-побратимів можна сказати, що значною мірою це залежить від людей, котрі відповідають за взаємодію в міжнародних відносинах – тобто, як і в будь-якій справі, важливий людський фактор.

Усе ж є реальні приклади справжньої, істинної дружби і партнерських відносин між містами. Взяти хоча б Корвалліс – наші партнери з року в рік запрошують ужгородських школярів на навчання упродовж навчального року. Наші учні навчалися в тамтешніх навчальних закладах, проживали в сім’ях, аби краще опанувати мову і вміти застосовувати здобуті знання. Окрім того, партнери з Корвалліса повсякчас допомагають нашим дітям і дорослим з обмеженими фізичними можливостями, а саме: організаціям «Дорога життя» та «Оптиміст», міській лікарні й усім медичним закладам міста. І ця допомога надзвичайно важлива, просто неоціненна.

Велика дружба за ці роки склалася з угорськими містами-побратимами Ніредьгазою і Сомбатгеєм. Маємо вдало зреалізовані проекти у спортивній, освітній, культурній галузях, є спільний грант – водоканалам Ніредьгази й Ужгорода.

Найближчі міста-сусіди в нас – це словацькі Міхаловце, Кошице й Гуменне. З ними маємо давню налагоджену співпрацю. Їхні представники відвідують наші школи, дитсадки, беруть участь у різноманітних заходах; так само й ужгородці їздять до Словаччини. До прикладу, діти зі садочків нашого міста разом із батьками відвідали партнерський дитячий заклад у Міхаловце. У Кошице щороку відбуваються Дні України, наші міські творчі колективи беруть участь у святкових заходах. А торік для дітей воїнів АТО там був організований відпочинок у літньому таборі.

Активним містом-побратимом є німецький Дармштадт – представники цього міста регулярно допомагають лікувальним і освітнім закладам Ужгорода. На початку 2000 року, завдяки спільним зусиллям, міська лікарня одержала реанімобіль для кардіохворих, надавалася значна допомога медичним обладнанням.

Не можу не згадати про реальну життєву історію, до якої причетні наші друзі з Дармштадта. Вони врятували колись життя маленького ужгородського хлопчика, який мав дуже великі проблеми зі здоров’ям, – зробили йому за свій кошт операцію і провели реабілітацію. Тепер у нього все в порядку. Такі історії свідчать про реальну небайдужість наших іноземних колег.

Чудові стосунки маємо з Польщею – завершився проект «Кросно – Ужгород – Баранинці» з розвитку велотуризму: в місті облаштовані велопаркувальні стійки, закуплені велосипеди, які можна брати в оренду. Тісна співпраця є і з Сату-Маре (Румунія), Їглавою (Чеська республіка), Ярославом (Польща)

Перераховувати можна й далі, бо дружба між містами-побратимами однозначно підтримується, з одними – більше, з іншими – менше.

На жаль, на цей час послабилися наші зв’язки через певні обставини з містами Горсенс (Данія), Кайаани (Фінляндія), Ульцин (Чорногорія).

Дуже часто нас питають про долю відносин нашого міста з російськими побратимами Орлом і Москвою. До відома: угоди з цими містами були укладені й підписані з часовим обмеженням на 5 років. Дія угоди з Орлом закінчилась у травні 2006 року, а з Москвою – у жовтні 2008-го…

– Які проекти реалізовуєте разом із закордонними партнерами?

– Тепер завершився грантовий проект за програмою «Польща – Білорусь – Україна», результатом якого має стати гідна окраса міста Ужгорода – відреставроване «Совине гніздо». Його відкриття заплановане на цьогорічний День міста.

Також маємо спільний грант із Міхаловце з норвезьких фондів «Інновативні, інформаційні продукти для розвитку туризму в містах Міхаловце та Ужгород». Уже проведено кілька робочих зустрічей, відбувся День Ужгорода в Міхаловце, де мешканців і гостей знайомили з обласним центром Закарпаття, роздавали матеріали у вигляді брошур, фотоальбомів, буклетів. Відвідувачі були дуже зацікавлені і захоплювалися красою нашого міста, краю. Тепер ми, у свою чергу, плануємо провести подібну акцію – День Міхаловце в Ужгороді.

До слова, на прийдешньому Дні міста Ужгорода будуть присутні делегації міст-побратимів. Ми готуємо цікаву програму для ужгородців і гостей міста, тож надіємося, що все пройде на достойному рівні.

– Вікторіє Юріївно, насамкінець нашої розмови поділіться планами, які хотілось би втілити в життя…

– Бажаємо ефективніше працювати з усіма нашими партнерськими містами, поглиблювати співпрацю в різноманітних сферах міського життя, розширити коло міст-побратимів і активно брати участь у різноманітних заходах та проектах, котрі би приносили користь і їм, і нам.

Спілкувалася Ольга ПАЛОШ

Газета “Ужгород”