Піст по-закарпатськи: шкідливий чи корисний?

Триває різдвяний піст у всіх християн. Дехто дотримується суворих заборон у вживанні їжі, а дехто – не дуже. Хтось обмежується взагалі у наїдках тваринного походження, а хтось не їсть тільки м’ясо. Хтось постить усі 40 днів, а хтось – лише певні дні у тижні. Комусь утримання від певних продуктів у радість, а хтось це вважає каторжними муками. Утім усе ж більшість закарпатців хоча б частково посту дотримуються і дехто навіть долучає до «говіння» дітей.

Але як це впливає на здоров’я? На користь для організму рослинна дієта, чи навпаки – може зашкодити? Про це «Карпатський об’єктив» розпитував медиків, духівників та власне самих краян.

Піст очищає тіло

Багато хто з ескулапів наголошує, що бодай декілька разів на рік організм потрібно очищати. А піст власне і є одним із видів очищення. Але будь-які експерименти зі здоров’ям усе ж варто обговорювати зі спеціалістами, які знаються на особливостях нашого тіла. Звісно ж, до медиків наші краяни звертаються не так уже й часто і лише тоді, коли вже дуже припече.

«Якщо людина здорова, проблем із постом у неї не виникне ніколи. Але якщо має певні проблеми з самопочуттям, а найчастіше, до речі, найбільш суворого посту дотримуються пенсіонери, які не вирізняються винятковим здоров’ям, усе ж було б корисно проконсультуватися з фахівцем, – розповідає «Карпатському об’єктиву» ужгородська лікарка Тетяна Симулик. – Але в мене випадки такого плану за всі роки практики були одиничними».

Загалом медикиня зовсім не виступає проти рослинного харчування.

«Я також християнка і також «говію», – зізнається вона. – Піст розцінюю, як спосіб оздоровлення. Відмова від важкої їжі, жирного м’яса, відбивних та колет знімає напруження, нервовість, знижує рівень холестерину в організмі, сприяє виведенню токсинів та різних «нечистот». Тобто це – фактично крок назустріч своєму здоров’ю. Церква називає піст очищенням душі і тіла. Це – справді так! Насправді на Закарпатті дуже багато смачних, але шкідливих наїдків, тож бодай ті 40 днів організм від навантаження відпочиває. Біда лише в тому, що після закінчення посту люди займаються просто обжиранням і потім організм не має сил впоратися з таким «вибухом». У результаті починають загострюватися недуги кишково-шлункового тракту і до лікарів завжди після релігійних свят чи не найбільше звернень із розладами травлення».

Також Тетяна Симулик просить не змушувати «говіти» дітей, бо в них ще не сформований юний організм і їм не можна протягом тривалого часу утримуватися від їжі.

«Загалом раціон дитини має бути повноцінним. Страви їм найкраще готувати не смажені, а варені. Ідеальний варіант – у мультиварці. На столі завжди повинно бути багато овочів та фруктів. А от повне утримання від їжі, як, скажімо, десь у селах бабусі змушують дитя цілий день у п’ятницю перед святами не їсти, тільки пити воду, це вже із ряду знущання над організмом! Також такі обмеження шкідливі літнім людям, вагітним жінкам та тим, у кого є давні хронічні захворювання, хто важко фізично робить чи дуже інтенсивно займається спортом», – стверджує лікарка.

«Виходити» з посту також медикиня радить поступово.

«Аби нашкодити собі, не варто в перший день Різдва об’їдатися. Їжте хоча б невеликими порціями. Крім м’яса, вживайте салати, страви з овочів. На «налягайте» на буженину! І, головне, контролюйте кількість випитого алкоголю!» – переконує вона.

Утримання для блага душі

Якщо медицина може розцінювати піст, як дієту, то церква більше звертає увагу на духовні аспекти різних обмежень заради позбавлення гріхів.

«Щоб бути господарем свого тіла, треба знати його контролювати. Тільки так ми стаємо міцними і вчимося протидіяти слабостям», – наголошує священник із Тячівщини отець Василь Сабов. – Піст є абсолютно в усіх світових релігіях, не тільки у християнстві і всюди його основний посил – очищення і зміцнення тіла і духу. Однак якщо людина просто «говіє», не їсть певну їжу, це буде справді лише дієта. Якщо ж, обмежуючи себе у продуктах, молиться, приходить на сповідь та причастя, робить добрі справи, розкаюється у нехороших вчинках – це вже дійсно піст і духовна аскеза».

Духівник називає піст випробуванням, спрямованим на зближення з Богом.

«Піст – це шлях, дорога дорослої усвідомленої людини. У Біблії чітко зазначено, що хизуватися тим, що хтось «говіє» і тим більше зневажати тих, хто цього не робить – не можна! Як пише у Євангелії від Матвія 6:16 «Щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно». Або ж як казав Василій Великий: «Справжній піст — віддалення від зла, стримання язика, придушення в собі гніву, відлучення похотей, лихослів’я, брехні, клятвопорушення». Загалом для віруючих піст – це нагода відмовитися від чогось, аби більше зблизитися з Господом. Дехто голодує перед прийняттям важливих рішень, аби розум став більш ясним, а думки чистішими. Але піст не обмежується виключно утриманням від їжі! І про це – слід пам’ятати», – запевняє отець Василь.

Також духівник наголошує, що є категорія людей, яким дозволено не «говіти».

«Передусім мова йде про дітей, особливо найменших. Їхній раціон – мамине молоко. Крім того, можна не утримуватися від звичної їжі старим хворим людям, вагітним жінкам та тим, хто вигодовує маля. А також – мандрівникам, подорожуючим. Зараз це стосується і військових, бо вони завжди в дорозі», – стверджує священник.

Є люди, які завжди їдять лише рослинну їжу, але при цьому не вихваляються

А що кажуть із приводу посту закарпатські вірники?

Слід зазначити, що думки людей у цьому питанні є діаметрально протилежними.

«Зараз те, що можна собі дозволити купити, те і їмо. У державі війна, грошей на багато всього не вистачає. М’ясо і так вживаємо тільки у свята, бо воно дороге. Однак це – не свідоме утримання, а вимушене. Так, піст – це добре, але для тих, хто може собі дозволити усілякі обмеження. Зараз у нас багато вегетаріанців, які взагалі не вживають ні рибу, ні м’ясні страви. Є вагани, які постійно їдять виключно продукти рослинного походження. І вони не називають це постом, просто так живуть! Я поважаю їх! Вони не вихваляються, які, мовляв, побожні, як ті, що декілька тижнів у році «говіють». Проте продукти для ваганів дорожчі за звичні. Нині дуже великий вибір веганських ковбас, сирів, сосисок, паштетів та іншої смакоти, навіть солодощів. На жаль, по кишені це не всім. А от, приміром, м’ясні котлети на соєві я замінила вже давно, бо так і смачно, і більш дешево. Грибів же їмо мало, бо піти в ліс їх назбирати не маю можливості, а коштують вони зовсім недешево. Тому до посту ставлюся по-філософськи», – ділиться думками з «Карпатським об’єктивом» мукачівка Євгенія Магочі.

Іншої думки хустянка Олена Роман.

«Я не лише суворо дотримуюся посту, але й ходжу до церкви щонеділі та у всі свята. Піст має бути підкріпленим молитвою. Щоп’ятниці їм лише сухий чорний хліб та п’ю холодну воду. Навіть не в період «говіння» не вживаю м’ясо та рибу у понеділок, середу та п’ятницю. Мені це зовсім не важко, звикла. Так жила все життя. Зі здоров’ям, слава Богу, проблем не маю. Для мене піст – це зброя від гріха, час для пізнання себе та зближення із Творцем. Дотримуються посту в нас усі: і діти, і онуки. Я теж так зростала! Якщо змалечку не привчити до цього дитину, потім вона може піти слизькою гріховною стежкою у духовну прірву. У церкву по неділях також ходимо усією родиною », – запевняє вона.

Як би там не було, а дотримуватися певних обмежень чи ні – справа глибоко індивідуальна. Головне, ніколи не вихвалятися перед іншими своїм особистим вибором і не зневажати позицію тих, у кого вона є інакшою.

Марина АЛДОН