Як у Перечині вшанували 90 роковини Голодомору в Україні

Традиційно у четверту суботу листопада (з 1998 року), яка 2023-го припадає на 25 листопада, в Україні вшановують пам’ять жертв масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років та Голодомору-геноциду 1932-1933 років. Голодомор 1932-1933рр. – одна із найжахливіших сторінок в історії України. Дослідники цього жахіття вважають, що Голодомор був викликаний насамперед спробою російсько-комуністичного режиму, що окупував на початку 20-х років Україну, покарати українців за їхні прагнення до свободи, бути господарями на своїй землі. Тому росія і вирішила укоротити наш народ голодом.

Офіційно на цю дату припадає «День пам’яті жертв голодоморів», хоча в усній традиції за ним закріпилася назва «День пам’яті жертв Голодомору».

Традиційно в День пам’яті жертв голодоморів українці відвідують поминальні богослужіння, ставлять символічні горщики із зерном, колоски пшениці, кусок хліба і свічки до пам’ятників загиблим та на підвіконня своїх осель. Приспускають державні прапори та оголошують загальнонаціональну хвилину мовчання о 16 годині.

Цьогоріч до Дня пам’яті жертв Голодомору Український інститут національної пам’яті ініціював акцію «Пам’ятай про жертв Голодомору. Підтримай тих, хто бореться за Україну». Символом акції стала окопна свічка.

Українців закликали запалити свічку пам’яті та передати тепло тим, хто зараз протистоїть ворогу на передовій. Для цього треба було задонатити знайомим волонтерам на необхідну амуніцію, техніку та інвентар, розшукати адресу найближчих волонтерських центрів і допомогти із плетінням маскувальних сіток чи виготовлення окопних свічок, передати волонтерам дитячі листи, малюнки, сувеніри-обереги.

У п’ятницю, 24 листопада, у центральному скверику Перечина зібралось чимало жителів громади, представники органу місцевого самоврядування, працівники поліції, освіти, культури, діти, щоб в скорботі низько схилити голови перед пам’яттю людей, які загинули мученицькою смертю внаслідок штучного голодомору 1932-1933 років. Присутні вшанували пам’ять про загиблих хвилиною мовчання. Настоятель греко-католицького храму св.Миколая отець Мирослав та православної церкви Покрови Пресвятої Богородиці отець Андрій відслужили панахиду за невинно убієнними. Після молитви свічки пам’яті люди поставили і запалили біля екуменічного Хреста.

Працівники КЗ «Публічна бібліотека» Перечинської міської ради розгорнули книжково-інформаційну виставку-реквієм «Пам’ять про скорботні 1932-1933 роки». Бібліотекар Вікторія Ганич розповіла кореспондентці «Карпатського об’єктива», що із скарбниці книгозбірні представили 25 видань, в яких історики, дослідники, очевидці розповіли про злочинну акцію тоталітарного режиму проти українського народу, яка болить і нагадує про себе й зараз. Україна пам’ятає, світ визнає.

Суботнього вечора 26 листопада на підвіконнях перечинських осель горіли свічки, лампадки пам’яті за загиблими українцями внаслідок штучного Голодомору. Від голоду в Україні померли мільйони жінок, чоловіків, дітей. – Чотири мільйони, п’ять мільйонів – точних даних нема, але це велика кількість невинних людей, яких радянський режим закатував голодом. Голод – це страшне, це жах. Тут день не поїси у п’ятницю під час посту, то вже не маєш сил, нервозна не така. А тут люди нічого не їли днями, тижнями, місяцями. Від голоду пухли, сходили з розуму. Коли переглядаю кінохроніку, читаю спогади очевидців, і навіть художні твори про пережите нашими людьми, то кров у жилах холоне. Щороку приєднуюся до всеукраїнської акції, запалюю свічку пам’яті, стаю на коліна перед іконами і молюся за вічний спочинок невинно убієнних мільйонів українців. Залучаю сина з невісткою, онуків. Ми маємо знати свою історію і протистояти тій орді, яка суне на нас, вкотре хоче знищити, – поділилася своїми емоціями 76-річна Ірина Василівна.

Тетяна ГРИЦИЩУК