Самобутній угорськомовній вищій освіті Закарпаття виповнилося 30 років

18 жовтня 1993 року закарпатські угорські організації об’єднали зусилля для створення фонду з метою заснування самостійного, угорськомовного вищого навчального закладу на Закарпатті. В результаті у 1994 році в Берегові відкрилася філія Ніредьгазького педагогічного інституту. Рівно тридцять років потому, 18 жовтня 2023 року, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ та його структурний підрозділ, Науково-дослідний центр імені Тиводора Легоцького, з нагоди ювілею організували конференцію у стінах вишу, на якій виступили ті, хто був частиною, творцем тогочасних подій.

Ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко ознайомив присутніх із обставинами створення вишу, які почерпнув на основі тогочасних газетних статей. Зазначалося, що після початкових обговорень 13 січня 1994 року Берегівська районна адміністрація зареєструвала Фонд «За закарпатський угорський інститут», який заснували чотири юридичні особи – Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС), Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство, Закарпатська реформатська церква і Берегівська міська рада. У газеті «Вісті Берегівщини» від 21 травня 1994 року з’явилося оголошення про вступ на спеціальності вихователь ДНЗ, учитель початкових класів, англійська-історія, англійська-географія на 1994-95 навчальний рік. 8 вересня 1994 року видання вже повідомляло про успішні вступні іспити. Заявки на вступ подало понад 100 бажаючих, із них вступили 42 студенти. Спочатку навчання проводилося лише по п’ятницях, суботах і неділях, лекції читали викладачі Ніредьгазького педагогічного інституту. У суботу, 17 вересня 1994 року, в залі засідань Берегівської райради відбулося відкриття першого навчального року Закарпатського угорського педагогічного інституту, про що також писали «Вісті Берегівщини». «Це був довгий шлях», – зазначив Іштван Черничко, подякувавши всім, хто доклав зусиль до створення інституту, завдяки кому нині відзначається тридцятиріччя закладу.

«Засновники Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ досягли своєї мети. Педагоги, які отримали дипломи цього закладу, стали визнаними та успішними професіоналами. Озираючись на минулі три десятиліття історії інституту, можна з упевністю сказати, що за цей час заклад став науковою майстернею для закарпатських угорців. Керівництво вишу поступово залучало заклад до наукового життя Угорщини. Було підписано низку угод про співпрацю з угорськими університетами, науково-дослідними інститутами та навіть з Угорською академією наук. Таким чином заклад створив можливість для закарпатської молоді, яка тут навчається, продовжувати освіту в Угорщині, а також долучатися до наукового життя Угорщини. Під егідою інституту сьогодні в області створено цілісну систему угорськомовних навчальних закладів із відмінною інфраструктурою та кадровим потенціалом, що є одним із найважливіших ключів для збереження закарпатських угорців навіть у кризовий період, спричинений війною», — наголосив під час виступу очільник консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар, запевнивши у подальшій підтримці уряду Угорщини та дипломатичної установи.

Начальниця управління освіти та культури Берегівської громади Едіта Бабяк зачитала лист із привітанням голови громади Золтана Бабяка, у якому він висловив вдячність за високоякісну освіту, яку забезпечує Закарпатський угорський інститут.

Відтак виступили ті, хто так чи інакше брав участь у процесі заснування Берегівського вишу.

Президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ зокрема розповіла, що, хоча заснування вишу відбулося рівно тридцять років тому, українська державна влада офіційно визнала заклад лише через п’ять років після його відкриття.

По відеозв’язку до розмови долучився і голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович, який, будучи членом правління організації з 1993 року, брав активну участь у створенні інституту, започаткуванні навчання.

Кандидат юридичних наук, фахівець із прав національних меншин Мігай Товт з-поміж засновників інституту виокремив особу колишнього єпископа Закарпатської реформатської церкви Лайоша Ґулачі, котрий «вирішував важливі питання», а також Ільдико Орос, яку назвав найважливішою особою навчального процесу. Крім того, він згадав імена і тогочасних посадовців, котрі підтримували справу інституту – колишнього міського голову Іштвана Патакі й тогочасного голову райради Павла Бодова.

Мер угорського міста Мартонвашар, колишній голова Центру закордонних угорських громад Тібор Сабо схвально відгукнувся про тогочасних закарпатських посадовців, які наважилися і стали на бік ідеї заснування інституту.

Депутат парламенту Угорщини, колишній викладач Ніредьгазького педагогічного інституту Дєзев Віннаі протягом 1994 – 98 років щовихідних приїжджав у Берегово, щоби навчати студентів в угорському інституті. Він охарактеризував тогочасну атмосферу в Берегові як більш затишну, ніж у Ніредьгазі, за його словами, ентузіазм у Берегові був величезним. «Я знайшов тут хороших людей і погані умови», — підсумував він свої спогади про той час.

Колишня проректор інститут Ілона Ваш пригадала перші труднощі та виклики, пов’язані із затвердженням статуту та офіційних документів.

Головна радниця прем’єр-міністра Угорщини, колишня спікер парламенту Угорщини Каталін Сілі назвала успішною місію, яку взяв на себе інститут, адже сьогодні закарпатські угорці живуть під подвійним тиском, з одного боку, у тіні війни, з іншого – під тиском заходів влади щодо обмеження прав національних меншин. «Для нас важливе існування цього інституту», – підкреслила вона.

Колишній Генеральний консул Угорщини в Берегові Іштван Товт розповів про допомогу, надану Угорщиною, назвавши Берегівський інститут «угорським острівцем», куди він завжди радо заходив.

По відеозв’язку до розмови долучилися і депутатка Європарламенту, колишня студентка інституту, перша очільниця студентського самоврядування вишу Андрея Бочкор, а також проректор, який також є випускником інституту, Дюло Фодор. Вони розповіли, що інститут означав для них як студентів і що він їм дав.

Після виступів керівники Закарпатського угорського інституту вручили пам’ятні грамоти спікерам, а також присутнім на заході першим викладачам та студентам.

На завершення з концертом виступили викладачі Дитячої школи мистецтв і творчості угорського народу «Туліпан Танода», яка працює в області під егідою Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap