В Ужгородському замку відкрилася фотовиставка «Вулицями старого міста»

У межах святкування 1130-ї річниці першої згадки про Ужгород в обласному центрі протягом кількох днів відбулася низка заходів. Зокрема в галереї Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького презентували виставку світлин «Вулицями старого міста». На експозиції представлені  фотокопії, виготовлені з оригінальних фотографій та поштових листівок кінця ХІХ – ХХ століть із колекції музею. 

Офіційне відкриття виставки відбулося 8 вересня. Присутніх привітала директорка Ольга Шумовська, подякувавши співробітникам музею, які зробили значний внесок у підготовку та оформлення матеріалів виставки. Родзинкою експозиції, на якій представлено 20 світлин, є дві оригінальні панорамні фотографії з минулих століть. Один панорамний знімок зроблений у 1892 році, інший – на початку 1930-их років. Дивлячись на ці дві фотографії, можемо побачити, як місто змінювалося і розбудовувалося протягом кількох десятиліть, близько 40 років, на межі 19-го та 20-го століть.

Відтак завідувач відділу експозиційної та науково-методичної роботи Михайло Джахман розповів про концепцію та тематичну структуру виставки, а також коротко ознайомив із історією Ужгорода. Зазначалося зокрема, що Ужгород – обласний центр та найбільше місто Закарпаття – має дуже давню та надзвичайно цікаву історію. Розкинувся він на берегах річки Уж у передгір’ї Карпат. Згідно з археологічними дослідженнями, перші люди на території Ужгорода поселилися ще у добу палеоліту. У давніх хроніках перші згадки про ужгородське городище відносяться до кінця ІХ ст. Літописець угорського короля Бели ІІІ Анонімус у своїй праці «Діяння угрів» описує наступні події про Ужгородський замок: «Вождь Алмош та його люди, почувши це, надзвичайно зраділи і поскакали верхи до замку Гунґа, щоби захопити його. Поки вони отаборилися навколо стіни, князь Лаборець, який очолював оборону фортеці, втік, вирушивши до замку Земплен. Воїни вождя погналися за ним, схопили біля річки і тут же повісили. З того дня цю річку на його честь називали Лаборець. Вождь Алмош і його люди ввійшли до замку Гунґа, принесли жертви безсмертним богам і бенкетували чотири дні. А на четвертий день вождь Алмош зібрав нараду та призначив свого сина, Арпада, вождем і полководцем. Тому Арпада називали вождем Гунґварія, а всіх його хоробрих людей мовою іноземців звали гунґвароші, і ця назва досі живе в усьому світі». Все це сталося в 895 (або 893) році. На основі цих даних у 1993 році було офіційно відзначено 1100-річчя заснування Ужгорода. Цього року ми відзначаємо 1130-річчя від дня народження Ужгорода. 

– У фондосховищах музею зберігається чудова збірка фотографій та поштових листівок, які відображають історію міста Ужгорода кінця ХІХ – ХХ століття. Значна частина цих фотознімків була зроблена знаними у місті фотографами – Емілом Кантором, Степаном Качуреком та відомим краєзнавцем Петром Совою. На звороті багатьох фото є відтиск штемпеля фотографів. Слід відзначити, що фотографія є надзвичайно цінним історичним джерелом. Інформація на ній зберігається та переноситься в часі й просторі. Вона немов зупиняє час, назавжди фіксує певну подію чи об’єкт. Завдяки знімкам дослідники можуть чітко простежити всі ті зміни, які відбувалися з плином часу в просторі та особливо в містобудуванні. Надзвичайно цінними з історичної точки зору є і написи на звороті фотографій та різні листи, повідомлення на поштових листівках, – зазначив Михайло Джахман.

Вікторія Рего/Rehó Viktória

Kárpátalja hetilap