Микола Годований з Перечина – єдиний 200-бальник Перечинщини

Микола Годований з Перечина – єдиний 200-бальник Перечинщини 2023 року. Хлопець здав національний мультимедійний тест (НМТ) з математики на 200 балів. З предметів «Українська мова» та «Біологія» також отримав бали високого рівня. Вищу освіту здобуватиме у Словаччині.

Кореспондентка «Карпатського об’єктива» зустрілася і поспілкувалася з Миколою та його мамою – Мирославою Елемирівною.

Єдиний медаліст ліцею

Напроти мене сидить скромний хлопець, якого я знаю як активного учасника культурно-мистецьких заходів Перечина.

Микола Миколайович Годований народився 11 грудня 2006 року в Перечині. Мама – педагог, вчитель української та словацької мови, української літератури, батько – культурний діяч краю, наразі очолює Центр культури і дозвілля. Розпочав навчання в Перечинській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Перша вчителька Іванна Миколаївна Добей побачила схильність учня до математики. Цей хист і розвивала. Продовжив навчання у Перечинській гімназії суспільно-гуманітарного напрямку (5-9 класи). Два роки тому (2021р.) внаслідок злиття двох навчальних закладів – школи і гімназії – Перечинська міська рада створила Перечинський опорний ліцей, де Микола і продовжив навчання. Цьогоріч ліцей закінчив із золотою медаллю за високі досягнення у навчанні. До речі, із двох випускних класів, а це понад 57 випускників, Микола – єдиний медаліст. Вчився щодня, систематично, наполегливо. Бувало, що за книгами та комп’ютером сидів до пізньої ночі. «Золота» медаль – це результат клопіткої 11-річної роботи учня та вчителів-предметників, а також підтримка батьків. Володіє словацькою та англійською мовами.

Переможець багатьох творчих конкурсів

– Син називає себе «книжною мишею», – каже мама. – Дуже любить читати, вчитися, розвиватися, пізнавати світ, активно займається самоосвітою. На свій день народження замовляє книжки, має серію фентезі, чималу власну бібліотеку. Днями були в Ужгороді, купив собі три видання на суму 600 грн. Під час перебування у таборі в Словаччині придбав книгу за 15 євро. З дитинства серйозно ставиться до навчання, сумлінний, посидючий, разом з тим – творчий і креативний. Будучи ще учнем початкової школи, почав писати казки, вірші. 2019 року здобув І місце у міжнародному конкурсі «Казки словацькою з цілого світу». Був активним членом Малої академії наук України у секціях «Літературна творчість» (здобув І місце в обласному етапі, 2022р), «Історія України» (ІІІ місце в обласному етапі, 2022р). Свою роботу присвятив нашим землякам, учасникам українсько-російської війни, які захищають наше сьогодення від окупантів. Неодноразово брав участь у поетичних конкурсах («На струнах Кобзаревої душі», «Лист герою»), де ставав призером, двічі поспіль отримував перше місце. У конкурсі «Об’єднаймося, брати мої», присвячений Тарасу Шевченку, здобув І місце в нашій області.

Микола – людина точних наук. Дуже любив хімію, фізику і, звичайно, математику, якій приділяв найбільше часу. 200 балів з математики на НМТ – це і величезна заслуга вчителя Івана Федоровича Ребляна, який часто у післяурочний час допояснював та розтлумачував Миколі тему, допомагав виконати складні задачі. Географія – один із улюблених предметів. Вчителька Ольга Леонідівна Ревта привила йому любов до географії. Дуже любить переглядати передачі про різні країни світу. Із світової літератури не було жодного програмного твору, який би він не прочитав.

– Миколо, які твої улюблені майстри слова? – запитую Миколу.

– Улюблений український письменник – Іван Франко. Із зарубіжних – Джон Толкін (написав «Володар перснів»).

– Чи задоволений результатом НМТ?

– Так, задоволений. Дякую своїм вчителям за підготовку.

– Українська мова та математика – обов’язкові предмети. Третій – на вибір. Який ти обрав?

– Вагався між історією та біологією. Зрештою, обрав біологію – те, що ближче до душі.

– Завдання важкі були?

– Насамперед, важко було фізично, психологічно. Я писав роботу в другу зміну – з 15 до 18 години у приміщенні Лінгвістичної гімназії імені Т.Шевченка в Ужгороді. Це ж треба було виконати на комп’ютері тести з трьох різних предметів протягом трьох годин. Були такі завдання, то треба було добре подумати. Спочатку виконав завдання з української мови, старався, переживав, щоб не підвести свою маму – вона вчила мене і готувала. Потім – з біології, з біології переключився на математику – зробив найлегші завдання, а потім знову переключився на біологію. На кінець виконував найважчі завдання з математики.

Та ще і на саксофоні грає

Хлопець закінчив Перечинську школу мистецтв по класу саксофон. Брав активну участь у різних культурно-мистецьких заходах територіальної громади. Все, що почує, може відтворити на музичному інструменті. У дитинстві Микола ще і співав. А потім зупинився тільки на саксофоні.

– На випускному вечорі Микола виконав пісню «Про козака». Я була приємно вражена – у сина так голос прорізався, що ого-го. Спочатку думала, що то чоловік співає. Як мама, горджуся своїми дітьми, їх у мене двоє, вони дуже різні, один одного доповнюють. Донечці Агнесці 10 років.

Вищу освіту здобуватиме в Словаччині

Микола Годований став студентом Кошицького технічного університету, де здобуватиме фах архітектора на денній формі навчання на безоплатній основі. Батьки та рідні підтримали вибір хлопця.

– Обирав спеціальність, яка пов’язана з математикою, – каже про свій вибір. – До того ж, мій дідусь архітектор. Професія цікава і спеціалісти будуть затребувані, особливо у післявоєнний період.

– Навчання у вузі буде словацькою. Ти володієш словацькою?

– Так. Я етнічний словак, як і моя мама та її родина.

– Граматика словацької мови – одна із найважчих граматик слов’янських мов, – зауважує пані Мирослава. – Кажу це як вчитель словацької мови. Однак Микола цього року здобув І місце в області на олімпіаді зі словацької мови (рівень В2). Медаль отримав із рук президента Словацької Республіки Зузани Чапутової.

Під час складання НМТ я вдома молилася, щоб Микола впорався із завданнями, щоб «не завис» комп’ютер, щоб не було повітряної тривоги у нашій області, бо інакше треба було йти на додаткову сесію. Бог прийняв мою материнську молитву, за що безмежно вдячна.

Тетяна ГРИЦИЩУК,

фото з сімейного архіву сім’ї Годованих, які зроблені на випускному вечорі Миколи