На що закарпатці витрачають найбільше грошей і на чому заощаджують

За даними Держстату, найбільшу частину власних заробітків українці витрачають на їжу. Закарпатці – також не виняток. Так було й у попередні роки, так є й зараз. Інша важлива стаття видатків – це комунальні послуги. А як щодо відпочинку, придбання одягу та інших витрат?

На чому найчастіше заощаджують наші краяни? Від чого взагалі відмовляються і на що справді не шкодують коштів? Відповіді на ці питання шукав «Карпатський об’єктив».

Відкласти не вдається, бо прибутки низькі

Оскільки з початком війни заробітки в багатьох стали істотно меншими, то й витрати скоротилися також. Непростими були для закарпатців і два роки карантинів. У цей період багато хто взагалі втратив роботу, або змушений був працювати за меншу зарплатню. Потім почався шок через військові дії, обстріли в державі. Частина закарпатців виїхала за кордон, а частина – пішла на фронт. Вивільнилися деякі вакансії, утім прибутки суттєво зросли виключно в одиниць.

Цікаво, що в Державному управлінні статистики підрахували, що сім’я з двох людей у середньому на місяць витрачає на свої потреби близько 9 тисяч гривень, при чому більше половини цих коштів іде саме на продукти харчування. Крім того, кожен п’ятий українець отримує до шести тисяч гривень зарплатні, а кожен десятий – менше 5 тисяч. Більше 25 тисяч гривень отримують лише 6% наших краян. Тож виходить, що відкласти якісь кошти на «чорний день» вдається лише одиницям.

Михайло Подолей – підприємець із Ужгорода, бізнес у нього у сфері харчування, утім саме на продукти, за словами чоловіка, у нього йде найбільше коштів.

«Велику частку грошей ми просто «з’їдаємо». У мене витрати на їжу складають великий відсоток бюджету. На харчах я не заощаджую ніколи, бо для чого тоді жити, – зізнається він «Карпатському об’єктиву». – Ще один важливий «пункт», який поглинає значну суму – це оплата комунальних послуг та пальне. Пішки не ходжу, за товаром часом їду навіть сам, тож бензину потрібно багато. На ці витрати йде до 60% прибутків. Ну і плюс податки, зарплати працівникам. На цьому не заощадиш аж ніяк. Від відпочинку і поїздок для розваг відмовився давно, краще доначу кошти на допомогу землякам, які зараз у гарячих точках. Одяг купую собі вкрай рідко, але значна сума йде на те, щоб одягнути дітей, купити їм потрібне. Але цим більше займається дружина. А я от маю маленьке хобі – підгодовую безпритульних котиків та собачок. На тваринах, на мою думку, взагалі заощаджувати гріх. Вдома маємо двох лабрадорів і персидського кота. Вони мої ще три сини і я купую їм усе найкраще».

А от мукачівка Лариса Кривка переконана, що не можна заощаджувати на житлі.

«Я кілька років поспіль працювала з чоловіком в Італії. Зараз повернулися і зводимо будинок. Гроші на оселю мрії збирали довго і важко, зараз маємо невеликий бізнес у сфері продажу меблів і відкладаємо кошти доньці на навчання в університеті. На мою думку, на дітях і на житлі економити категорично не заборонено, бо наше призначення – збудувати хату, народити наступників і посадити дерево», – наголошує вона.

Тим часом дехто з закарпатців вважає, що заощаджувати не можна на ліках.

«Здоров’я – це основний скарб. Шкода, що розуміємо ми це лише тоді, коли починаємо його втрачати. Я готова відмовитися від деяких продуктів, але не можу не купити собі певні медикаменти. Від цього залежить моє життя, – стверджує хустянка Інна Фегер. – Взагалі на ліки в мене йде половина місячних прибутків. Але що робити, жити ж хочеться! При цьому заробляю непогано, але хворію».

Ще частина краян відмовляється економити на своїх… шкідливих звичках, скажімо, на купівлі алкоголю та цигарок, які до того ж постійно дорожчають.

Від чого закарпатці готові відмовитись

А на чому ж тоді закарпатці готові заощаджувати? Цікаво, що згідно з опитуванням однієї з соціологічних груп, проведеного наприкінці травня цього року, останнім часом люди почали заощаджувати на здоров’ї – 23%, на транспортних послугах – 9,7% та на придбанні одягу – 7,6%.

Однак думки з цього приводу в наших земляків виявилися досить цікавими.

«Найбільше грошей у нас іде на їжу і в той же час на продуктах ми заощаджуємо найбільше. Звучить парадоксально, але купуємо, для прикладу, хліб, каші, макарони, цукор, борошно, сіль, сир. Але при цьому утримуємо вдома курей, качок, козу, поросят, тобто це – економія на яйцях, та м’ясі. Маємо присадибну ділянку і там вирощуємо картоплю, цибулю, часник, капусту, моркву, кабачки та багато іншого. Є в нас і сад із фруктовими деревами. Тобто, економія на їжі дозволяє щось і до хати прикупити, і навіть дітям допомогти, – зізнається пенсіонер із Тячева Василь Сайберт.

А виноградівчанка Майя Марко стверджує, що всіма силами намагається менше коштів витратити на комунальні послуги.

«Ми з чоловіком працюємо на заводі, діти – школярі. Грошей на них потрібно багато. Тому намагаюся якомога рідше вмикати світло, електроприбори, взимку чергуємо альтернативне опалення з газом, аби платити менше. Крім того, заощаджую на відпочинку. Якщо раніше купалися в басейнах, то зараз – лише на річці. Подорожувати з родиною перестали взагалі. Про розваги забули давно. Головне, аби гроші були на утримання малечі та на харчі», – наголошує жінка.

Володимир Пап із Іршавщини має інші переконання. На його думку, менше потрібно купувати одягу, косметики та іграшок дітям.

«Зараз непрості часи, у державі війна. Не треба жити на широку ногу. Діти це також мають розуміти. Я своїм, наприклад, перестав купувати іграшки. Мають телефони, хай розважаються, їх і так від ґаджетів відтягнути не можна. Ми не заощаджуємо на їжі, їмо все, що забажаємо, але почали скромніше одягатися, дружина багато речей купує у секонд-хенді і вони мені подобаються, бо якісні і дешеві. Також вона перестала нарощувати вії та нігті, купує менше косметики. Волосся собі фарбує вдома сама. Раніше щоліта всією родиною їздили на море, тепер уже четверте літо не буде ніякого відпочинку», – запевнив він.

А студентка з Ужгорода Вікторія Фединець вважає, що економити не потрібно на саморозвитку, а обійтися можна без брендових речей.

«Я не шкодую грошей на різні курси, це – моє майбутнє і мій заробіток через декілька років. Аби оплатити їх, підробляю. Живу скромно, не розкошую, але читаю багато фахової літератури, яка теж обходиться недешево. У той же час їм небагато, але не можу собі відмовити у солодощах. Шопінгами нехтую, купую в Інтернеті речі тоді, коли на них є всілякі акції. До чого брендовий одяг, коли в голові порожньо. Для мене головне – знання і за них я готова платити! Також можу без труднощів відмовитися від відпочинку, подорожей, відвідування кафе. Поки молода – це для мене далеко не ключове!», – заявляє дівчина.

А Володимир Юришин із Березнянщини вирішив більше ходити пішки, аби заощадити на бензині.

«Машина найчастіше стоїть у гаражі. Я пересуваюся велосипедом або власними ногами. Хіба коли щось потрібно привезти з Ужгорода, беру автомобіль. Також заощаджую на газі, будинок вже третю зиму опалюю дровами, придбав дружині електричну плиту. Побутову техніку загалом купую вживану, бо вона обходиться дешевше. Але не може зекономити на доньці. Вона в мене маленька, їй потрібні підгузки, дитяче харчування, різні чаї та багато іншого. Не заощаджуємо і на їжі, бо я дуже люблю м’ясо. А от засоби для гігієни, інструменти та різний крам для дому шукаю завжди за акційними цінами», – зізнався чоловік.

Отже, як бачимо, закарпатці – люди заощадливі і багато хто готовий для себе особисто відмовитися від багатьох речей, аби вижити, пристосуватися до реалій сьогодення, дати все найкраще дітям. Утім гірко, що багато краян економлять на власному здоров’ї – тобто на продуктах. І це – найбільш прикро, бо ж як казав колись німецький філософ Людвіґ Фейєрбах, людина є тим, що вона їсть… Однак будемо сподіватися, що така економія є лише тимчасовими незручностями і в подальшому у наших земляків усе буде добре й заощаджувати не доведеться зовсім.

Марина АЛДОН