Рахівщина зустріла осінь фестивалями

Рахівщина розпочала яскраву, теплу осінню пору найсмачнішими народними фестивалями області. Колорит гуцулів запалював серця кожного, хто під час подвійного фестивалю відвідав смерековий край.

ХХІІІ Міжнародний гуцульський фестиваль

Міжнародний гуцульський фестиваль – це фольклорно –етнографічний захід,, який проходить щорічно в одному з міст Гуцульщини. Традиційно він відбувається у восьми районах Івано-Франківської, Чернівецької і Закарпатської областей, а саме: Путильському, Вижницькому, Яремчанському, Верховинському, Надвірнянському, Коломийському, Косівському та Рахівському.

3 вересня в Рахові розпочався дводенний ХХІІІ Міжнародний гуцульський фестиваль.

Фестиваль розпочався урочистою ходою з центру міста. На її початку йшли трембітарі краю, які мали наміри встановити рекорд України. У ході також взяли участь колективи з Молдови, Румунії та Литви.

Усі учасники, вбрані в національний одяг, хизувалися один перед одним своїм найкращим народним вбранням. Колона з неймовірною кількістю учасників піднялася до амфітеатру Буркут, де відбувалася концертна програма та готувалися майданчики для ХVI фестивалю «Гуцульська бриндзя».

На різних локаціях Буркута проводилася конкурсна програма фестивалю у деяких номінаціях. Гостей гуцул-фесту порадував пісенний, естрадний, фольклорний, музичний жанри та театральне, хореографічне й кіно-фото мистецтво.

До пізньої ночі суботнього вечора лунали чарівні та запальні мелодії троїстих музик, пісень та коломийок на різних концертних майданчиках, які були представлені колективами Івано-Франківщини, Львівщини, Чернівеччини, Закарпаття. У святі також взяли участь делегації з Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі, Білорусії та Німеччини.

Під час фестивалю було відкрито колоритну виставку робіт майстрів декоративно-прикладного мистецтва, яка була облаштована на площі перед районним Будинком культури.

Центральною подією стало запалення ватри – символу основи гуцульщини. До запалив найбільшу ватру Геннадій Москаль, губернатор області та Дмитро Стефлюк, голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина».

Але міжнародний гуцульський фестиваль 2016 року відзначився й особливістю – було встановлено рекорд, зафіксований у книзі рекордів України. Одночасно затрембітали 54 гуцули-трембітарі, що стали рекордсменами у своєрідному народному мистецтві. Відзнаку про встановлення рекорду «Найбільша кількість трембітарів на одній локації», як і зазвичай, передала Лана Ветрова, керівник національного реєстру рекордів України.

Наймолодшим трембітарем був Іванко з смт. Ясіня, який почав дудіти на так званій трумбі (закручена металева трембіта, авт.) ще у п’ять років. За словами Олександра Могоша, батька хлопчика, дитині сподобалося грати на тримбі минулого року. Він спробував інструмент вперше на полонині, коли йшли за коровами. Батьки спеціально не вчили музиці свого малого трембітаря й навіть тепер, коли він у складі гурту трембітарів потрапив у книгу рекордів України, не мають наміру віддавати до музичної школи.

Едуард Зелінський, голова Ясінянської селищної ради сказав: «Ми могли би узєти хоч 200 трембітарів, але багато вівчарів ще в грунях вівчарять аж до 27 вересня. Тож ми, ясінянські трембітарі, лише невеликою громадою беремо участь у встановленні Всеукраїнського рекорду».

Гуцульська Рахівщина приймає гостей вже вчетверте та цього року передасть естафету Коломиї, яка зустрічатиме гостей у наступному 2017 році.

Сотні-тисячі відвідувачів гуцул-фесту отримали естетичне та емоціональне задоволення, а попереду ще відомий на всю Україну та за її межами фестиваль бринзі!

XVI гастрономічний фестиваль-ярмарок «Гуцульська бриндзя»

Без сніданку на «Буркут»!

4 вересня, у неділю, розпочався вже XVI гастрономічний фестиваль-ярмарок «Гуцульська бриндзя».

Найкраще – йти не снідаючи. Туристи на автобусах та автомобілях із усіх куточків нашого Закарпаття почали свій декілька годинний шлях на смако-фест.

Гастрономічний фестиваль-ярмарок проводять у місті Рахів щороку, у першу неділю вересня. Це свято повернення вівчарів з полонини додому. Фестиваль демонструє справжні традиції гуцулів-полонинників – їх побут, ремесло, культуру, гостинність і здобутки.

Особливістю та окрасою цьогорічного фестивалю став театр мод «Кралі» під керівництвом Оксани Сірант, директора загальноосвітньої школи. Неперевершені моделі представили стилізовані українські наряди дівчат та жінок. «Хобі, яким ми тішимося, займаюся вже протягом десяти років. Моделями є наші одинадцятикласниці, ті дівчата, які вже випустилися, а також вчителі. Жіноча краса милує око, а ще більше, якщо вона вбрана у гарний одяг», – розповідає пані Оксана. Автором цих прекрасних 9 костюмів. Які презентовані в Рахові, є сама керівник театру. На теперішній час в колекції «Кралі» налічується 18 костюмів, серед яких можна побачити наряди і для дітей. Авторка черпає натхнення в українській культурі, яку вважає різноплановою, широкою та невичерпним полем для творчості.

Свято бриндзі у Рахові представляє собою незабутнє свято закарпатського колориту та файного гірського відпочинку. Кожного року у цю місцину приїздять гуцули й «не гуцули» з усього світу.

Так цьогоріч в урочистій ході взяли участь делегації з Німеччини, Литви, Польщі, Угорщини.

Численні представники влади на чолі з Геннадієм Москалем, очільником області та Павлом Басарабою, головою Рахівської РДА влаштували теплий прийом всім представникам сіл, селищ, а також гостям, які брали участь у променаді.

У рамках фестивалю представляється можливість оглянути парад сіл Гуцульщини (в параді беруть участь трембітарі, старожили, національні художні колективи). Ну і звісно, смачне та корисне смакування неповторної бринзи. Також у рамках свята бриндзі села, селища та місто Рахів змагатимуться в номінаціях за «кращу громаду Рахівщини», «найкращого газду та газдиню садиби», «народно-музичне мистецтво», «роботи народних умільців», «кращого ватага», «найкращу продукцію вівчарства» та «найсмачнішу гуцульську страву».

До речі, деякі господарі за сезон виготовляють 6-7 тон сиру. У Ганни Минич, господині з села Шепіт, що на Франківщині, ми поласували аж вісьмома видами сиру. Пані Ганна розповіла, що до кожного фестивалю намагається знайти й випробувати новий рецепт. «У мене є сир із базиліком, зеленню, з часником, із петрушкою, з помідором, потім з морквою та сушеним перцем, горіхами та класичний. А також є підкопчений та солодка вурда», хвалиться господиня. Загалом бриндзя зберігається в дерев’яних бочках. Для гостей фестивалю пані Ганна дала пораду та пояснила, що сири можуть зберігатися без холодильника близько тижня, але ті що малосольні, обов’язково у спеціальному розсолі та у холодильнику. Бриндзю та вурду також «закатують» у банки й відкладають.

Кожного року на фестивалі представлено понад 100 виробників цього продукту. Тому всім бажаючим та поціновувачам справжнього гуцульського «серу» буде з чого обрати! А бажаючих цього року була сила силенна! Дорогою до амфітеатру в деяких місцях навіть створювалася тиснява й молоде покоління та впевнені у собі особи обходили затор «груником» (обхідним шляхом через невелику гірку авт.)

Різноманітні на смак шматки бриндзі приваблювали виглядом та ароматом. Родзинкою смако-фесту стала копчена полосата бриндзя – безперечна красуня будь-якого столу.

Рахів є безперечним лідером найсмачнішого, найгостиннішого, найчисленнішого та яскравого фестивалю осіннього сезону!

Софія ПЕКАРОВИЧ

Фото автора