У Хусті до Дня Соборності вшанували полеглих Героїв

У Хусті на вулиці Карпатської Січі перед адмінбудівлею районної ради біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбулися урочистості до Дня Соборності України.

Це свято символізує проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР, яке відбулося у 1919 році. На державному рівні відзначається із 1999 року.

Тож до знаменної дати у Хусті провели символічну акцію, під час якої не лише пригадали історію нашої держави, але й вшанували полеглих Героїв, кращих синів та доньок України, які загинули під час Революції Гідності, на Донбасі під час АТО, ООС та наразі під час війни, яку проти України розпочала росія. Усі вони боролися за те, аби наша держава була вільною та неподільною, аби панувала демократія і не було такого тоталітарного режиму, як у наших східних сусідів.

Тож до підніжжя пам’ятника Кобзарю поклали квіти керівники міста та району, а також небайдужі мешканці Хуста.

«Страшні події в нашій державі, які почалися 24 лютого і відбуваються до сьогодні показали світу, що ми незламні, нас неможливо підкорити та здолати. Ми зараз творимо історію своєї держави, хоча… на жаль, втрачаємо найкращих людей. Ці дні наповнені плачем дітей та матерів, що неймовірно гірко усвідомлювати. Але в той же час наші реалії життя свідчать про те, що ми добре знаємо ціну нашої незалежності. Ми вистоїмо, ми переможемо, ми об’єдналися, бо захищаємо своє!», – наголосив голова Хустської військової районної адміністрації Віктор Сабадош.

«Ми продовжуємо віковічну боротьбу з одвічним ворогом, який постійно зазіхає на наші суверенні території. Та йому не вдасться підкорити тих, у кого у крові воля, хто стає на коліна лише перед Богом та загиблими Героями! Ми ніколи не схилимося перед загарбниками! Безмежна подяка нашим відважним захисникам, які боронили і продовжують боронити територіальну цілісність нашої держави», – розповіла «Карпатському об’єктиву» хустянка Валентина Король.

Прийшли вклонитися Героям і діти.

12-річна Софія Опанасенко переїхала на Закарпаття із Харківщини. Дівчинка разом із подругою із Хуста Оленою Матей також поклала квіти до пам’ятника та запалила лампадку пам’яті.

«Нам довелося втікати від обстрілів. Тут почуваємося у безпеці. Дуже хочеться повернутися додому. Мрію, що все закінчиться нашою перемогою. Ми повинні пам’ятати минуле, віддавати шану тим, хто віддав життя за нашу свободу. Завдяки цим людям ми живемо і у нас є майбутнє!», – наголосила вона.

«Мені лише 13, але я роблю все для того, аби допомогти військовим та переселенцям. Ми в цьому році наколядували з друзями 12 тисяч гривень і все віддали волонтерам, аби вони закупили необхідне для ЗСУ. Звісно, це невелика сума, але ми й далі не сидимо, склавши руки. Зараз готуємо гарячими обідами тих, хто втратив домівки у гарячих точках та плетемо маскувальні сітки, а моя бабуся – теплі капці для воїнів!», – додала до слів подруги Оленка.

Були серед присутніх і літні люди, які навіть не приховували сліз на очах…

«Акт Злуки – не це просто папірець! Це – декларація про мрію українців – жити в єдиній державі без зовнішнього втручання будь-кого із сусідів, – запевнила 82-річна Ірина Комар. – Ми зараз – велика і міцна родина, але скільки крові проливається за те, аби ми зберегли державність, скільки людей полягло! Тішить лише те, що сучасна молодь росте свідомою і патріотично налаштована, а наша армія щодня стає все міцнішою і міцнішою, ми ж усі загартовуємося та чекаємо на перемогу над агресором, бо правда мусить перемогти брехню, терор та зло!»

Також присутні вшанували загиблих Героїв хвилиною мовчання і пригадали подвиги Небесної Сотні, яка стала однією з перших жертв російського терору.

Марина АЛДОН