Закарпатські школи проводять благодійні акції на підтримку ЗСУ

Із початком навчального року учнівські та педагогічні колективи області без вагань включилися до підтримки Збройних сил України.

У навчальних закладах один за одним почали проводити різні благодійні ярмарки.

Одними з найбільш активним у цьому плані Мукачево. Там і в попередні роки дітлахи продавали смаколики, аби зібрати кошти онкохворим малюкам із обласної дитячої лікарні, яка квартирує саме в цьому місті. А наразі учні плетуть маскувальні сітки, допомагають волонтерам, продають патріотичну символіку, щоб підтримати рідну 128 Закарпатську бригаду.

Нещодавно благодійний ярмарок провела і Свалявська гімназія.

Там у центрі містечка, продаючи смачні закарпатські наїдки та десерти, школярам вдалося зібрати майже 5 тисяч гривень.

«На ярмарку реалізовували домашню випічку та патріотичну символіку, – розповіла «Карпатському об’єктиву» педагог-організатор гімназії Ірина Теліга. – Акцію ми присвятили до Дня міста. Зібрали, якщо бути точними – 4700 гривень. Кошти буде витрачено на закупівлю теплого зимового одягу для військових. Ми передали їх до благодійного фонду учасників бойових дій «Об’єднані війною».

«Дітки своїми руками випікали тістечка, – зізнається мама однієї з учасниць ярмарку Ольга Туряниця. – Донька була такою натхненною. Їй хотілося хоч якусь добру справу. Найбільше у світі щастя – це мир. Ми всі цього прагнемо і усім наразі дуже болісно через те, що багатьом невинним діточкам випало на долю відчути на собі, що таке війна. У нас є родини переселенців і та малеча розповідає жахливі речі про те, як вони тікали від обстрілів, як гинули рідні, як довелося залишати рідні домівки і перебиратися до Закарпаття».

Оксана Горват була однією з покупчинь ярмарку. Жінка охоче підтримала молодь, знаючи, що кожен вклав у власні вироби усю свою душу.

«Маленькі ручки зробили велику справу – каже вона. – Мені дуже сподобалися композиції у плетених кошиках. Я придбала для себе один із них. Також припали до смаку свічки, віночки. У нас дуже талановита юнь, чого були лише варті їхні підкови з маками! Наші діти – справжнісінькі народні умільці!»

Благодійний ярмарок відбувся днями і в Хустському ліцеї №3. Там учні зібрали аж 32 тисячі гривень.

«Ярмарок проходив у нас на шкільному подвір’ї, – зізнається його учасниця, гімназистка Ірина Тодавчич. – Кожен із класів щось мав представити. Загалом були тістечка, печиво, тортики, зроблені власними руками, фрукти. Також ми намагалися красиво оформити столи, аби привабити покупців. На мою думку, заробили непогано! Тішить, що гроші підуть на потреби військових.

Як зазначили організатори, батьки та діти добре постаралися, адже все у них вийшло неймовірно естетично приваболивим, усі смаколики заздалегідь розфасували у коробки, продути акуратно загорнули вони були готовими одразу до вживання. Та й сума, яку вдалося вилучити також приємно вразила.

А от в Ужгороді традиційно благодійні ярмарки проходили навіть влітку, під час канікул. Зокрема, у шостій школі імені Василя Гренжі-Донского.

Сама подія виявилася дуже насиченою і крім продажу солодощів та різних оберегів, виробів ручної роботи діткам провели цікаві майстер-класи з гончарства та ліплення.

За словами організаторки, голови ради школи Маріани Король, у заході взяли участь не лише ужгородці, але й вимушені переселенці з Харкова та Чернігова. Крім того, що дітлахи зробили своїми руками, на шкільному подвір’ї продавали і роботи майстринь хенд-мейду, зокрема, Наталії Гутнік і Олени Медведєвої. Аби було веселіше торгувати, присутніх розважали ще й піснями та танцями.

А у Виноградові учні четвертої школи самі напросилися до Клубу ветеранів плести костюми кікікомор.

«Нам зателефонували дітки і попросили дозволити їм подивитися, як плетуть маскувальні сітки. Ми їх запросили до нас, – розповідає Мальвіна Савинець. – Семикласники прийшли і самі зацікавились процесом плетіння. Вони швидко опанували ремесло і вже за годину роботи мали чим похвалитися. Це і маскувальні костюми, і нашоломники. Дітки дуже здібні, а головне – у них є бажання бути по потрібними нашій державі, творити добро!»

Загалом приємно, що закарпатські школярі не байдужі до того, що відбувається в Україні. Усі вони дуже талановиті і радіють, коли можуть приносити своєю працею щось користь іншим.

Марина АЛДОН