В Ужгороді обговорювали стратегію розвитку Закарпаття. ФОТО 

Власне, саме так можна визначити провідну тему розширеного засідання Комісії з питань стратегічного соціально-економічного розвитку, раціонального використання ресурсного потенціалу і реформ Громадської ради при ОДА, яке відбулося 8 квітня у приміщенні обласної державної адміністрації. У засіданні взяли участь голови зацікавлених комісій, члени президії Громадської ради, консультанти Регіонального Офісу реформ, представники профільних департаментів і управлінь ОДА.

Як на самому початку засідання Комісії зауважив її голова і модератор заходу Олег Лукша, стратегічне планування – це і процес, і управлінський документ, в якому обов’язково консолідовано беруть участь і ділять відповідальність не лише влада, а й експертна громадськість, бізнес і місцеве самоврядування.

Серед запропонованих для обговорення питань:

1. Стан реалізації Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2020 року.
2. Резолюція-рекомендація Закарпатського дискусійного клубу розвитку і реформ “Інтелектуальна платформа” від 30 березня 2016 року щодо стану реалізаціїРегіональноїстратегії.
3. Спільне проведення громадських антикорупційних експертиз з Комісією з питань екології, природокористування і охорони довкілля Громадської ради при ОДА.
4. Стратегічне планування розвитку Тячівської об’єднаної територіальної громади до 2025 року.

Стратегія розвитку нашого регіону, серед розробників якої – провідні експерти, науковці, громадські діячі, розрахована до 2020-го року. Маючи гіркий досвід невиконання попередньої Стратегії, передбаченої до 2015 року, громадськість вирішила взяти на чіткий контроль вже нову Стратегію, діючи на упередження ризиків, провідомив “Карпатськму об’єктиву” Регіональний офіс реформ через прес-службу Закарпатської ОДА.

Нагадаємо, 30 березня ця тема стала ключовою і в обговоренні Закарпатського дискусійного клубу розвитку і реформ «Інтелектуальна платформа», четверте засідання якого вже традиційно відбулось у залі Вченої Ради УжНУ.

Нині регіональні стратегії отримали нарешті від держави один з фінансових інструментів реалізації – гарантовану долю коштів у Державному фонді регіонального розвитку (ДФРР). З єдиною вимогою – кошти ДФРР використовувати виключно на проекти стратегічного значення, визначені на основі прозорих механізмів обговорення з експертною громадськістю наперед у Плані заходів з реалізації Стратегії. Саме відсутність такого Плану заходів, консультацій з громадськістю та системи моніторингу і стали причинами провалу процесу реалізації попередньої Стратегії розвитку Закарпаття до 2015 року.

Стратегічне планування особливо важливе для об’єднаних територіальних громад. Прикладом того, що такий формат роботи визнано не лише в Україні є той факт, що за підтримки і супроводження Агентства розвитку «Європоліс» Тячівська об’єднана територіальна громада скористається результатами конкурсного проекту Міжнародного Фонду «Відродження». Із 79 проектів, поданих в Україні на конкурс «Стратегічні плани для об’єднаних територіальних громад», саме Тячівська, одна з 11-ти, отримає підтримку Міжнародного Фонду «Відродження». Проект, нагадаємо, має бути завершений уже в грудні 2016 року.

Проте, з огляду на тему засідання, варто говорити навіть не про ресурсну складову, а досвід системної роботи. Адже паралельно із Стратегією, буде розроблятися реальний план її реалізації із місцевим нормативним актом відповідальності за його невиконання. І саме приклад Тячівської громади може і повинен стати тим успіхом, який матиме продовження і відображення в інших громадах. Що стосується Регіональної стратегії, то один з її пріоритетів якраз і стосується інтегрованого розвитку міських і сільських територій. Отже, Стратегія Тячівської громади повністю лягає у русло, визначене пріоритетом розвитку усього Закарпаття.

Як ішлося на засіданні, і на цьому наголошував Олег Лукша, до Плану заходів регіональної стратегії не можуть включатися проекти, мета яких – «латання» дірок у бюджеті: ремонт доріг, дахів, соціальних закладів тощо. Мова має йти виключно про проекти стратегічного значення, прогнозовану вигоду від реалізації яких отримає кілька районів і навіть область! І саме у цьому сенсі проекти, подані від об’єднаних громад та районів мають очевидну перспективу. До прикладу, капітальний ремонт основних доріг та крупних об’єктів інфраструктури – безумовно проекти стратегічного значення. Крупні екологічні і природоохоронні проекти – так само.

Інша справа – відсутність проектного менеджменту. Саме через це левова частка проектів, поданих з районів, не витримують експертної оцінки ані на загальноукраїнському, ані європейському рівнях. Завдання органів місцевого самоврядування – створювати інституції розвитку територій, спроможні здійснювати розробку проектів стратегічного значення відповідної якості. Адже ми задекларували євроінтеграцію і навіть маємо Угоду про асоціацію з ЄС.

Ще одна, не менш важлива проблема – відбір проектів до подання їх на затвердження до Мінрегіонбуду (для включення до фінансування з ДФРР). Цей процес повинен проходити прозоро, із виключенням будь-якого лобізму. Є також світовий досвід і практика функціонування Агенцій регіонального розвитку, яку ще належить створити в області. І хоча нині, як повідомила начальник управління департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА Любов Когуч, проекти подаються на конкурсну комісію з попереднім відбором у районах та від органів місцевого самоврядування, серед них не так вже й багато проектів справді стратегічного значення. З цього приводу нещодавно проведено робоче засідання представників районів..

Зважаючи на усе, сказане вище, засідання прийняло резолюцію, до якої, зокрема, увійшли такі конкретні пропозиції:

• Запропонувати департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА спільно з членами і залученими експертами профільної та інших комісій Громадської ради при Закарпатській ОДА розробити проект змін, доповнень і коригувань до Плану заходів з реалізації у 2015-2017рр. Регіональної стратегії та подати його на обговорення і затвердження обласної ради. З цією метою утворити до 25 квітня 2016р. Робочу групу з громадських експертів по 4-м стратегічним цілям Регіональної стратегії.
• Утворити до 25 квітня 2016р. «Громадський моніторинговий Комітет реалізації Регіональної стратегії» з числа висококваліфікованих експертів – волонтерів у складі до 12 чол., розробити Положення про нього та План його роботи і затвердити на черговому засіданні Комісії та ознайомити департамент економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА.
• Заснувати нову розвиткову інституцію в області з числа експертів регіонального розвитку. Робоча назва інституції – Аналітико-проектувальний експертний консорціум регіонального розвитку «Карпатія», який би став інтелектуальною ресурсною основою для формування Агенції регіонального розвитку Закарпаття, типове положення про яку нещодавно затверджене Урядом.

Реформа регіонального розвитку, яка розпочалась в Україні практично одночасно з реформою місцевого самоврядування, також є децентралізаційною системною реформою. Слід сповна використовувати її законодавчо-нормативні можливості. Таким був загальний лейтмотив засідання профільної Комісії Громадської ради при ОДА.

Свої рішення і рекомендації експерти і члени профільної та інших Комісій Громадської ради при ОДА вирішили спрямувати не лише департаментам і управлінням ОДА, але й обласним депутатам в особі Закарпатської обласної ради.