Ужгородські активісти хочуть відновити мережу міських гідрантів

Ініціативна група громадян та громадських організацій міста Ужгорода     налаштована відновити у повній комплектації мережу історичних гідрантів, яка руйнується під впливом часу та байдужості містян.

Празькі пожежні гідранти з’явились на вулицях Ужгорода у 1930 році — з побудовою водогону. Проект міського водогону розробляла фірма інженера Ярослава Матічки (чеськ. Ing. Jaroslav Matička), головний офіс якої розташовувався в Празі. Це ж підприємство встановлювало й пожежні гідранти.

Щоб забезпечити Ужгород водою, між містом та Доманинцями було пробурено кілька нових свердловин, вода з яких надходила в центральний резервуар об’ємом 2000 куб.м., встановлений на пагорбі Кальварія. З резервуара вода розподілялась водогоном по цілому місту і забезпечувала живлення гідрантів.

Колись гідрантів було майже пів тисячі. Зараз залишилось близько 80, і з кожним роком стає дедалі менше.

За чинним ГОСТ 8220-85* «ГИДРАНТЫ ПОЖАРНЫЕ ПОДЗЕМНЫЕ. ТЕХНИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ» в Україні експлуатуються тільки підземні пожежні гідранти. Відтак празькі наземні гідранти не використовуються за цільовим призначенням.