Вірю, що у майбутньому Україна буде процвітати…

Розмова про нелегку долю заробітчан з паном Романом

Чоловік, котрий значну частину свого життя їздить по заробітках, шукає втіхи на чужих землях, ділиться своїми думками про роботу за кордоном та світле майбутнє України.

Романе, що змусило Вас поїхати на заробітки?

Відсутність роботи. Якщо робота і з’являється, то заробітня плата недостатня для того, щоб забезпечити сім’ю. Дружина в декреті, діти ростуть – потрібно усіх прогодувати. А ціни у нас які? Тому і вирішили, що потрібно їхати за кордон.

Заробітки це вихід із ситуаці?

Можливо, це і не найкращий варіант, але іншого виходу немає. На сьогоднішній час це краще ніж працювати в Україні за «копійки».

Остання крапля терпіння – яка вона? Остання крапля терпіння – це коли ціни “підскочили до неба”, комунальні послуги забирають більшу половину заробітньої плати за місяць, а соціальні виплати скорочують.

Розкажіть будь ласка про життя без сім’ї на чужині.

Звичайно ж важке. Дуже сумую за дружиною і дітьми. Добре, що новітні технології дозволяють побачитись хоча б через комп’ютер.

Як іноземці відносяться до наших заробітчан?

Є люди котрі з розумінням і співчуттям ставляться до українців, розуміючи, що не від доброго життя ми до них їдемо працювати. Знають, що війна на сході України і економічна криза змушують нас покидати домівки і сім’ї, щоб заробити гроші на нормальне життя своїх рідних.

Зустрічаються іноземці, котрі вважають заробітчан «нижчим класом», ставляться до нас скептично, не поважають і не цінують нашу працю.

Виживати в Україні у скрутних умовах чи жити на чужині? Ваш вибір?

Краще жити ніж виживати. Я зробив свій вибір і не жалкую. Так, важко без сім’ї, але тільки так я можу покращити життя своєї родини, коли в моїй державі цього зробити не можу, як і більшість українців.

Чи вірите у світле майбутнє України?

Вірю, що Україна буде процвітати і надіюсь, що наші діти зможуть побачити її економічно розвиненою державою і жити щасливо на батьківщині, а не шукати кращої долі в інших країнах.

Хочеться, щоб в Україні відбулись зміни на краще і рівень життя був як і в інших прогресуючих країнах.

 Романе, яка Ваша мрія?

Мрію, щоб у нас закінчилась війна, щоб Україна стала незалежною і багатою країною. Мрію, щоб мої діти ніколи не бідували, щоб їхнє життя було кращим ніж зараз у нас.

Пан Роман бажає усім заробітчанам терпіння, здоров’я та сили. І обов!язково, щоб рідні підтримували їх, бо без їхньої підтримки важко працювати на чужинні.

Нехай усім щастить і скоріше повертайтесь додому!

Петро Юрса,

студент відділення журналістики