У садах Малого Раківця вже кипить робота. Фото

Гул бензопил, стук топорів, тріск деревини розноситься Малим Раківцем, що на Іршавщині. Гірське село розташоване біля підніжжя трьох гір – Тупого, Китиці, Товстої.

На календарі третя декада лютого, а в садах вже кипить робота. Господарі не гають часу, а розпочали наводити порядок у садах, обрізати сухі й пошкоджені гілки та зрізати старі дерева, які дають слабкий урожай або і зовсім не плодоносять.

– Після Стрітення мають місце роботи у саду. Так іде з діда-прадіда, – каже кореспонденту «Карпатського об’єктива» 71-річний пан Петро. – Цього року зими не було, та і за прогнозами синоптиків, не буде вже морозів. На початку тижня була погода, тепло, то люди взялись до роботи.

Бензопилою чоловік зрізує старі яблуні та сливи. Дерева трухляві. Їм по 70 років.

– Ці плодові дерева садив мій батько. По саджанці ходив на базар в Хуст, Виноградово, Білки. То було в кінці 40-х років. Дерева добре плодоносили. Ті, які своє віджили, зрізую. На їхньому місці саджу молоді, – розповідає господар.

Стовбур розпилює на поліна, рубає на дрова, з них буде хосен – підуть до шпора. Гілки носить на ниву, де потім спалить їх.

Онук Василь допомагає діду – прибирає садове сміття, бадилля, торішнє листя.

– Усі роботи в саду необхідно провести до розпускання бруньок. Раннє обрізання плодових дерев, чагарників, винограду зменшує негативні наслідки, – радить мій співрозмовник Іван Савко. – Ще мій няньо казав: «На все свій час. По Стрітенню можна обрізати дерева, але не зволікати, бо потім «Дереву вже болить, зріжеш гілку – просльозить».

Тетяна Грицищук, фото автора