Хуст – місто театральне

Нещодавно у видавництві «Ґражда» (м. Ужгород) вийшло друком науково-популярне видання під назвою «Хуст – столиця Карпатської України – місто театральне/Літопис. Традиції. Перспективи». Автором творчого проєкту є заслужений працівник культури України Василь Михайлович Андрійцьо. Книга є своєрідним театральним триптихом міста над Тисою. Вона охоплює три найважливіші періоди розквіту театрального мистецтва в м.Хусті.

У першому розділі, автором якого є кандидат мистецтвознавства Василь Андрійцьо, розповідається про діяльність театру Карпатської України «Нова Сцена» – першого державного театру Закарпаття (1938-1939 рр.). Його засновниками були уродженці Закарпаття брати Ю.-А. та Є.Шерегії. На перших порах «Нова Сцена» була на правах пересувного театру, котрий як популяризатор кращих зразків української і світової класик проводив серед населення велику просвітницьку роботу, а в сезоні 1938-39 рр. повністю переходить на професіональну основу. Та недовго світила яскрава театральна зірка для новосценівців, трагічна доля Карпатської України спіткала і театр. Частину акторів було заарештовано, частина емігрувала. Пізніше Є.Шерегію вдалося укомплектувати оркестр у складі 16 чоловік, що зумовило появу в репертуарі музичних вистав. Та згодом Є.Шерегія було запрошено у Закарпатський музично-драматичний театр, що створювався в Ужгороді, а хустські аматори продовжували свою діяльність аж до кінця 50-х років.

Другий період – діяльність Народного театру ім.Всеволода Майданного, яка розпочинається 1959 р. (автор розділу – учасник Народного театру ім.Всеволода Майданного, вчитель-методист Ужгородського інституту культури та мистецтв Михайло Микулець). Вс.Майданний керував Хустським народним театром впродовж 40 років, здійснивши постановки більше 50 прем’єр, в основному з української класичної драматургії, а також намагався поповнити репертуар театру творами місцевих авторів. По смерті В.Майданного гідно продовжували розпочату справу свого попередника режисери Василь Чорей, Сергій Гержик. Варто також зауважити, що після переводу училища культури в обласний центр, при Хустській школі мистецтв зусиллями її директора Василя Андрійця, режисера Народного театру Всеволода Майданного та його учасників С.Гержика, Ю.Рєпіної було відкрито відділ театрального мистецтва. Наразі народний театр очолює молода режисерка Наталія Щадей.

Третій період – сучасний – початок діяльності з 2017року в Хусті Закарпатського обласного театру драми та комедії (автор розділу – директор-художній керівник Закарпатського обласного театру драми та комедії Василь Снітар). Тут йдеться про становлення театру від самого початку до сьогоднішніх днів, організація роботи новоствореного колективу, пошуки адміністративного, артистичного та технічного персоналу.

Останній розділ – це своєрідні нариси, відгуки, рецензії театрального літопису Закарпатського обласного театру драми та комедії, над яким працює керівник літературно-драматургічної частини Олеся Чепелюк. До цього розділу увійшла лише невелика частина зібраних матеріалів, повний обсяг яких в перспективі може скласти окреме науково-популярне видання.

Книга добре проілюстрована, зібрано чимало архівних фотоматеріалів давнього Хуста (з колекції М.Бізонича), світлини з архіву вистав «Нової Сцени», театру Вс.Майданного, а також світлини теперішнього Хуста та фото з вистав Закарпатського обласного театру драми та комедії.

Театральне видання «Хуст – столиця Карпатської України – місто театральне» є дуже цінним надбанням як для хустян, так і в загальноукраїнському театральному просторі. Адже це перша спроба невеликого літопису дослідити збереження традицій у творчій діяльності театрів столиці Карпатської України та оцінити їхній внесок у скарбницю української театральної культури. Тож хочеться вірити, що книга знайде свого читача.

Богдана КЛЕКНЕР