Побитий градом ліс на Виноградівщині кишить білими грибами. ФОТО

Як уже повідомляли ЗМІ, на третій день Тройці Затисянщину спіткало стихійне лихо – руйнівний градобій знищив урожай, побив дахи на хатах. За декілька днів у побитих градом лісах з’явилися білі гриби (боровики, біляки). Селяни подалися на тихе полювання, додому повертаються з трофеями. Дехто везе гриби на ринок, аби заробити якісь гроші, бо треба ліквідовувати наслідки стихії, дехто робить запаси на зиму.

Ці гриби назбирав вчора батько Івана

З 25 червня журналіст, головний редактор інтернет-видання «Дзеркало Закарпаття» Іван Тупиця щодня викладає фото трофеїв на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук, чим будоражить френдів.

Кореспондент «Карпатського об’єктива» поспілкувалася із Іваном, який має грибарський досвід понад 20 років. Проживає у селі Онок.

–Люблю тихе полювання, – зізнається Іван. – Після перших нормальних дощів завжди перевіряю свої улюблені грибні місця. Від нашої хати до лісу – рукою подати. Протягом дня можу кілька разів моніторити знайомі грибні місця. А кожен знайдений гриб – це прилив такого адреналіну (!), це краса, натхнення, радість. Часто беру з собою фотоапарат, люблю фіксувати знайдені трофеї на місці, а потім вдома в ракаши.

Іван Тупиця у ранковий час повертається додому з повними відрами грибів

Розповідає, що 25 червня пішов до лісу, аби поспілкуватися по телефону з колегою, бо вдома поганий зв’язок. Під час розмови побачив одного білого, за метр другого, мусів призупинити розмову і піти додому по відро.

–Того дня у хащі з’явився молодняк. Перед тим падали дощі, грибниця добре намочилася, було тепло, от гриби і почали рости. Наразі ліс просто кишить білими, але є і зелені голубінки, підосичники, лисички, гірчиці, – перераховує. – кожен, хто не лікується, може піти до лісу і повернутися додому з повним кошиком.

Окрім Івана, затятим грибарем є і його батько.

– Разом, щоправда, не ходимо, кожен з нас любить грибарити окремо. Він, як і я, мастак у полюванні за білими. За раз може й три кілограми принести. Останній тиждень особливий на врожай цих грибів. Зауважу, що ми не збираємо гриби для подальшої реалізації їх на ринку, лише про себе: маринуємо, сушимо, кладемо в камеру почищені, передаємо родичам в Ужгород. Користуючись нагодою, хотів би спростувати усталену в народі думку, що, мовляв, по гриби слід ходити у дуже ранню пору. Не правда! Вірніше, можна й під вечір, як часто це роблю. Словом, з пустим кошиком ніколи не повертаюся.

Чоловіки забезпечують родину дарами лісу, а жінки порядкують їх і готують смачні страви з грибів.

Тетяна Грицищук,

фото зі сторінки Івана Тупиці у соцмережі Фейсбук