Безпритульні чотирилапі: як вирішують проблему в Мукачеві

Україна сьогодні входить до десятки країн, де найбільше безпритульних тварин. Найменше таких в Америці, хоча за кількістю чотирилапих ця країна залишає позаду чимало інших європейських. В Україні ж, незважаючи на величезну популяцію домашніх кішок і собак, є безліч бездомних пухнастиків. У чому ж проблема? Чому фактично в кожному місті України на вулицях можна побачити покинутих тварин чи тих, які взагалі ніколи не мали господарів?

Цю проблему можна викорінити, якщо свідомо ставитись до братів наших менших, каже директор ММКП «Центр контролю за тваринами» у Мукачеві Єрміла Кость. «Проблему з безхатніми тваринами неможливо вирішити лише методами, які долають наслідки. Головна причина їхньої появи – ставлення самих громадян до своїх чотирилапих улюбленців. На жаль, часто воно безвідповідальне в усіх сенсах. Якщо людина вирішила завести собі домашню тваринку, обов’язково, в першу чергу, потрібно подумати про ті проблеми, які можуть виникнути. Тому що тварина – це не іграшка, кіт чи собака може погризти меблі чи зіпсувати взуття. До цього варто бути готовим! А ще домашніх тварин треба інколи лікувати, бо вони також можуть хворіти: це задоволення не з дешевих. Тому перед тим, як заводити тварину, треба зважити всі «за» і «проти», зазначає Єрміла Кость.

Тільки за останній тиждень до центру надійшло відразу два повідомлення про покинутих цуценят, на смітнику і в кущах. Загалом, Єрміла Кость наразі прилаштовує 7 новонароджених цуценят, яких вдалося врятувати від смерті. Так себе поводять люди, бо відчувають безкарність за свої дії перед законом, та, на жаль, не відчувають провини за це і перед самими собою, каже жінка. «В 2017 році з’явилася стаття 89, яка стосується жорстокого поводження та є підставою для притягнення до відповідальності, якщо я не помиляюся, то мова йде про штраф – 301 неоподаткований мінімум та 15 діб адмінарешту. Та ця стаття, здається мені, в Україні ще жодного разу не застосовувалася. Тому, якщо людина бачить, що хтось викинув тварину на вулицю, необхідно викликати поліцію та зафіксувати такі правопорушення», – зазначає директор «Центру контролю за тваринами» в Мукачеві.

У Німеччині щорічний податок на першу собаку становить близько 150 євро, на наступних тварин податок збільшується майже вдвічі. Варто відзначити, що саме Німеччина стала першою країною в світі, яка внесла захист тварин до Конституції. За покинутих тварини там призначають величезні штрафи – до 25 тис. євро, а знайти того господаря, який викинув свого вихованця, зовсім не складно, адже тваринам присвоюються ідентифікаційні номери.

ММКП «Центр контролю за тваринами» у Мукачеві працює із 2013 року. Єрміла Кость каже, що їх мета – це не повністю забрати безпритульних собак із вулиць, а тимчасово надати домівку та знайти люблячу родину. Саме такі дії в центрі вважають людяними та правильними. Метод «Відлов – стерилізація – повернення», який керівництво запозичило в європейських країн, у Мукачеві на сьогодні вважають оптимальним. Повністю ізолюють із вулиць тільки агресивних тварин. Та самотужки, каже директор МКПП, навряд чи вдалося б щось зробити. «Наше підприємство знаходиться повністю на балансі міста, щороку з міського бюджету ми отримуємо гроші. Цього року наш центр отримав 1 млн 200 тис. гривень. За ці гроші ми утримуємо тварин, платимо зарплати і податки. Також ця сума розрахована на виплати ветеринарній клініці, з якою ми співпрацюємо. Тварин із вулиці там лікують та стерилізують», – зазначає жінка. Також Єрміла Кость переконана: якби таких пунктів перетримки було більше, то вдалося б докорінно ліквідувати поняття «безпритульні тварини».

Самі ж мукачівці безпритульних тварин бояться, але зазначають, що останніми роками на вулицях міста їх стало набагато менше.

«Наразі в моєму районі – Пентагоні не дуже багато безпритульних тварин. Я помітила, що собак виловлюють для того, аби стерилізувати. Була в нас одна не стерилізована, то вона принесла аж 7 цуценят. Я радію, що їх усіх розібрали. Бо часто буває інакше, і цих тварин убивають!» – каже Валентина Матвіївна з Мукачева. Жінка розповідає, що ті собаки, яких беруть на стерилізацію та згодом повертають, – зазвичай улюбленці окремих районів та вулиць. Такі тварини шкоди не завдають. Та все ж більше уваги звернути на розв’язання цієї проблеми на всеукраїнському рівні та прийняті відповідні закони у Верховній Раді жінка вважає необхідністю.

Ірина ГРАБКО