Яка подальша доля знайденої в Ужгороді на Гагаріна бруківки. ВІДЕО

Під шаром асфальту – рівненька бруківка! В Ужгороді на вулиці Гагаріна під час ямкового ремонту майстри знайшли кам’яну кладку. Востаннє цю дорогу ремонтували у 2010-му році, тоді цю бруківку не вийняли, а просто закатали під асфальт. Ужгородці переконані: її можна було ще використовувати, як мінімум на іншому об’єкті, проте майстри обрали легший варіант.

Такий самий захований під асфальтом скарб знайшли минулої осені під час ремонту на Набережній незалежності. Тоді активісти відстояли спробу залити її бетоном вдруге, та ремонтники просто залишили цей шматок без уваги. Місцеві ж очікують відновлення цього покриття.

У департаменті міського господарства кажуть: про бруківку під асфальтом знали, ба більше, така ж ситуація на вулицях Мукачівській, Капушанській, Другетів та Проспекті Свободи. Пояснюють, аби дістати її з-під дорожнього полотна потрібні великі фінансові вкладення та хороші фахівці, яких у Закарпатті мало. Тому на Гагаріна її зараз не чіпатимуть, а закатають у асфальт знову. Уже коли проводитимуть капремонт вулиці, прийматимуть рішення про можливий демонтаж. Що робити зі шматком на набережній, у мерії досі не вирішили.

Натомість історики кажуть: саме старовинна бруківка надає місту шарм, особливо для туристів. В Ужгороді найпоширеніші два типи – грубе необтесане каміння, яке ще у 19-му столітті мостили австро-угорці та рівненька звична для нас кладка, чехословацької доби, якою масово після першої Світової, вкривали основні міські та навіть міжміські шляхи.

Майстри підтверджують: бруківка – один з найдовговічніших матеріалів для дорожнього покриття, адже ремонт можна робити без використання великої кількості техніки і працюючи фактично з тим, що є. Потрібна лише суміш мучки та цементу для «подушки», яку стелять під неї і кілька бригад майстрів, аби зробити все швидко.

В облавтодорі кажуть: на обласних дорогах теж чимало відрізків де бруківку закатали в асфальт. Випадків коли її дістають звідти – мало, бо коцка з роками стає міцною основою дороги і руйнувати її ризиковано, тому роблять це у виняткових випадках. Наприклад, минулоріч у Вилоку.

Натомість, в Іршаві, таку знахідку місцева влада не проігнорувала, а вирішила використати. Минулоріч, коли знайшли кам’яне покриття під асфальтом, взялися за його відновлення, бо переконані раз на 10-20 років перекладати її дешевше, ніж постійно латати ями. Зараз міськрада взяла цю дорогу на свій баланс і оголосила тендер на відновлення півкілометрового шматка бруківки.

Наразі в області за перекладання старовинної бруківки майстри просять від 140 гривень за метр квадратний, бо робота ручна, натомість держрозцінка цих робіт, зі слів Іршавського міського голови всього – 60 гривень, тому фахівців знайти складно.