Великдень той – то день чудес! Фото. Відео

Христос Воскрес! Воістину Воскрес! – чути навкруги лунке вітання.

Кошики з духмяними пасочками, барвисті крашанки і радісні обличчя вірян – християни східного обряду відзначають одне із найважливіших релігійних свят – Великдень.

Це, безперечно, одне із найбільших і найулюбленіших закарпатцями християнських свят. У всіх православних та греко-католицьких храмах відбулися святкові богослужіння з освяченням великодніх кошиків.

Ніч із суботи на неділю вважається особливою, оскільки це ніч в очікуванні Дива. Віряни намагаються не спати, щоб не пропустити благословення. Це – поглиблене очікування великодньої радості. Особливо це відчутно, коли ніч починає набувати перших ознак світанку і навколо храму тісними рядами розміщуються віряни з кошиками, приготовленими до освячення. Це і паски, і писанки, і крашанки, і ковбаса, шинка, сало, масло та сіль.

У суботу ввечері читаються святі книги, Великодня Служба Божа триває всю ніч, а вже опівночі починається Свято Христового Воскресіння.

І під перший радісний ранковий тропар «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!» почнеться ранкова найсвятковіша за всі свята утреня. І святий отець відчинить двері храму, сповіщаючи, що Христос відкрив нам ворота до неба, і винесуть плащаницю, і з цього моменту на вітання священика «Христос Воскрес!» миряни вітатимуться «Воістину Воскрес!», і це вітання буде звучати 40 днів, аж до Вознесіння Христового.

Події Всеношної дуже символічні. Саме на Великдень у перші століття після Різдва Христового приймали Таїнство хрещення і миропомазання, упродовж Світлого тижня залишаючись у білому вбранні, яке символізувало даровану Господом чистоту. Тому, ідучи до церкви, вбираються у світлий одяг, а по приходу додому сніданок починають із освяченого яйця.

У християнстві яйце – символ Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя.

Паска – круглий хліб, випечений на славу Сонця у язичників, у християн – символ хліба духовного, символ Тіла Христового. Сам Ісус Христос у писаннях метафорично називає Себе хлібом Божим: «Я – хліб життя!»; «Я – хліб, що зійшов із неба».

За святковим столом збирається уся родина, відразу повернувшись із церкви. Намагаються приїздити звідусіль до батьків, до найрідніших. Кожна родина має свої звичаї, які йдуть від діда-прадіда, у кожної родини свої святкові історії. Світлий день Великодня зміцнює їхні корені, занотовує історії для нащадків, об’єднує родину, а відтак – країну. А звичаї – вони в кожного різні, і всі мають право на життя.

Тож у цей особливий день нехай кожен із нас радіє, бо життя вічне, що й довів Ісус Христос, відкривши земній людині ворота до неба.

Христина БІКЛЯН

Відео – Дмитро МИСЬ