На Закарпатті з 1 квітня стартує весняний призов на військову службу: коли і кого заберуть у першу чергу?

Згідно з Указом Президента України № 22/2019 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2019 році» від 30 січня 2019 року з 1 квітня до 30 червня, а також з 1 жовтня до 31 грудня 2019 року в усіх областях України відбуватиметься набір на строкову військову службу.

Президент України доручив Кабінету Міністрів визначити кількість громадян України, які підлягають призову на строкову військову службу, обсяги видатків для проведення чергових призовів у 2019 році. За попередньою інформацією, мова йде про 16 тис. новобранців, які будуть призиватися вже з початку наступного місяця. Також Петро Порошенко доручив Кабміну, обласним та Київській міській державним адміністраціям забезпечити виконання заходів, пов’язаних із підготовкою і проведенням в 2019 році чергових призовів громадян України на строкову військову службу.

Для початку зазначимо, що за офіційною інформацією Міністерства оборони України минулого року підлягало призову 15 тис. 190 осіб. З них до Збройних сил було направлено 8 тис. 990 осіб, до Держспецслужби транспорту – 1 тис., до Нацгвардії – 4 тис., до Держприкордонслужби – 1 тис. 200 осіб. Щодо Закарпатської області, то військовому призову минулого року підлягали 650 чол.: 225 – весняний призов і, відповідно, 425 – осінній.

Відповіді на найактуальніші питання цьогорічної призовної кампанії нам надав т. в. о. начальника прес-служби Закарпатського обласного військового комісаріату, молодший сержант Олександр Коробко.

– Зважаючи на анонсовані зміни у цьогорічній призовній кампанії, хто ж підлягає призову до армії в 2019 році?

– Передбачаємо, що план призову для Закарпатської області буде дещо більшим, ніж попередній. Призовний вік в Україні у 2019 році встановлено на рівні 20-27 років. Таким чином, чоловіки цієї вікової категорії, які визнані придатними і не мають підстав для відстрочення або звільнення від армії, зобов’язані пройти службу в рядах Збройних сил України. Нагадаємо, що раніше призову в армію підлягали юнаки віком від 18 років. Разом з тим, незважаючи на підвищення віку призовників-строковиків, молоді люди 18-19 років мають право служити в армії на добровільній основі (за контрактом). Також хочу додати, що згідно зі ст. 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» термін служби в армії становить:

• 18 місяців – для призовників, які не мають вищої освіти;
• 12 місяців – для призовників зі ступенем спеціаліста або магістра.

– Які терміни проведення призову на строкову службу в 2019 році?

– Як і раніше, у 2019 році в Україні будуть дві хвилі призовів у армію – весняна та осіння. Терміни проведення призовної кампанії на строкову військову службу визначаються щорічно Указом Президента України. На 2019 рік встановлено такі дати призову:

• з 1 квітня до 30 червня — весняний призов 2019 року;
• з 1 жовтня до 31 грудня — осінній призов 2019 року.

Призовна кампанія може бути продовжена будь-якої миті протягом року лише на підставі Указу Президента. Крім того, чинне законодавство дозволяє Президенту в будь-який момент оголосити позачергові і додаткові призови строковиків, наприклад, у Нацгвардію (літній призов) або прикордонну службу (зимовий призов).

– Що робити тим призовникам, яким принесуть повістку?

– Згідно з діючим законодавством, призовники, які отримали повістку з військкомату, зобов’язані прибути до призовної дільниці в термін, вказаний у повістці. При цьому в Законі зазначено, що неотримання повістки з будь-яких причин не є підставою для ігнорування призову. Отже, з того часу, як у країні оголошено про початок нового призову в армію, військовозобов’язаним громадянам дається 10 днів, щоб прибути у військовий комісаріат.

Поважними причинами для того, щоб не з’явитися до військкомату, можуть вважатися тільки форс-мажорні ситуації – стихійне лихо, хвороба призовника, смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, дідуся, бабусі) або близького родича дружини. Будь-які інші причини не є достатньо вагомими і можуть бути прирівняні до ухиляння від армії.

– Хто цьогоріч має право на відстрочення або звільнення від служби?

– Законодавством України передбачено досить великий перелік категорій громадян, які можуть отримати відстрочення від армії або взагалі не підлягають військовому призову. Так, відповідно до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», потрапити під відстрочення можуть:

• студенти денних відділень ПТУ, ВНЗ і духовних семінарій;
• призовники, у яких є дитина віком до трьох років;
• чоловіки, які мають двох і більше дітей або вагітну дружину;
• громадяни, у яких є непрацездатні батьки (одинока мати/батько) ;
• призовники, які є єдиними годувальниками в сім’ї (родині) ;
• священнослужителі, поліцейські, деякі педагоги і лікарі.

Згідно зі ст. 18 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», повне звільнення від служби в армії можуть отримати громадяни України, які:

• виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків 1 і 2 контрактів;
• досягли 27-річного віку (на день відправлення на строкову службу) ;
• після закінчення вищих навчальних закладів отримали військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу;
• до набуття громадянства України пройшли службу в інших державах;
• призовники, чиї близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних;
• визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби;
• засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі зі звільненням від відбування покарання.

– Як отримати відстрочення або звільнення від армії за станом здоров’я?

– Сьогодні, згідно із законодавством України, існує кілька способів отримати відстрочення або звільнення від армії. Однією з підстав є звільнення (постійне або тимчасове) від строкової військової служби за станом здоров’я. Відстрочення і звільнення від служби оформляються виключно за рішенням РВК, на підставі висновку медичної комісії.

Як правило, повністю звільняються від загального військового обов’язку молоді люди з явними важкими патологіями (наприклад, відсутність кінцівки, сліпота, глухота, розумова відсталість, шизофренія тощо). У більшості інших випадків мова йде не про списання призовника через непридатність до служби, а про необхідність лікування, на підставі якого дається тимчасове відстрочення (на півроку або один рік) і потім проводиться повторна медкомісія.

– Яка існує відповідальність за ухиляння від призову в армію?

– В Україні передбачено два види відповідальності за порушення законодавства про військову службу – адміністративна і кримінальна. В якості адміністративного покарання за неявку у військкомат застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

• штраф від 85 до 119 гривень за перше порушення;
• штраф 170-255 гривень – за повторне порушення.

На прикладі осіннього призову минулого року можна побачити, що з більш ніж 13 тисяч призовників, які мали прибути до призовних дільниць, не з’явилося 70 відсотків. На кожного без винятку призовника із цього списку військовими комісаріатами Закарпатської області до правоохоронних органів були направлені матеріали на розшук.

Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу настає за статтею 335 КК України і передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. Слід зазначити, що в більшості випадків покарання за ст. 335 Кримінального кодексу є умовним (але судимість буде).

Насамкінець хочеться наголосити, що жоден призваний військовослужбовець строкової служби до сил та засобів проведення операції об’єднаних сил на сході України (ООС) не залучатиметься. Це питання актуальне тільки для категорії військовослужбовців, які служать за контрактом.

Юрій КОПИНЕЦЬ