Чи є в закарпатських селян шанс отримати землі колишніх радгоспів? ФОТО, ВІДЕО
Минулого тижня в селі Бене Берегівського району відбулося обговорення наболілого питання – неможливості ліквідації колишнього радгоспу-заводу «Мужіївський», куди входять землі трьох населених пунктів: Бене, Мужієва та Четфолво.
Саме через це невирішене та вкрай гостре питання сільський голова Бене, Степан Вінце, та мешканці найближчих населених пунктів звернулися за допомогою до Василя Брензовича, голови ГО «ТУКЗ – КМКС», народного депутата України, та Віктора Мікуліна, заступника голови Закарпатської ОДА. Крім них, на зустріч із селянами приїхали Пейтер Чаба і Міклош Товт, депутати Закарпатської обласної ради, та Володимир Мельник, інспектор Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області.
Бенянський сільський голова розповідає, що мешканці населеного пункту виїжджають за кордон у пошуках заробітку, хоча могли б спокійно працювати в рідному краї. Проблема тут у нестачі земель.
«Ми беремо участь у грантових проектах, уже навіть вдалося закупити необхідне для обробки земель обладнання. Але в нас наразі нема стільки вільної землі – 480 га до тепер знаходяться у власності колишнього радгоспу-заводу «Мужіївський», який уже декілька років у стані ліквідації. Цю землю оброблять, і однозначно не мешканці нашого села, не сплачуючи при цьому жодної копійки до сільського бюджету», – наголосив сільський голова.
Василь Брензович розповідає, що проблеми із землями розпочалися, коли до Закарпаття прийшла радянська влада: у людей забрали землі і створили так званий радгосп. Звісно, після розвалу системи ці радгоспи розпалися, але формально і тепер знаходяться у стані ліквідації. «Люди не можуть скористатися цими землями, а вони їм потрібні для вирощування сільгосппродукції, – зазначає Василь Брензович. – Ми намагаємося допомогти місцевим мешканцям, щоб вони отримали землю, на яку, згідно із законом, можуть претендувати, та цим самим могли прогодувати родину, працюючи на рідній землі».
На питання, чому ліквідація радгоспу «Мужіївський» триває стільки років, Василь Брензович зауважив, що, напевно, у цьому держава не зацікавлена. Закарпатська обласна рада вже декілька разів зверталася з цим питанням до вищих інстанцій, розроблений навіть проект закону, який зміг би зняти обмеження з державних підприємств (радгоспів), дозволити приватизацію чи передачу органам місцевого самоврядування. Однак поки не спостерігається жодних зрушень. Політик також розповів, що йдеться про десятки тисяч гектарів землі, які колись належали до «Мужіївського», «Гатівського», «Бобовищанського» та «Середнянського» радгоспів. Дотепер жоден клаптик цієї землі не можуть передати в користування громаді на законній основі.
«Уже незабаром ми наймемо кваліфікованого юриста, який зможе розібратися в ситуації та подати позови до суду. Ми чули багато скарг від місцевих жителів і розуміємо, що зрушити проблемне питання можемо тільки таким шляхом. До того ж, наскільки мені відомо, радгосп «Мужіївський» не може документально підтвердити, що землі Бене, Мужієва та Четфолви належать саме йому, тому їх мають повернути селищним радам», – наголосив Василь Брензович.
Ще одна проблема виникає через те, що попри мораторій на землю певним особам все-таки вдається привласнити «землі неліквідованого радгоспу». Тут простежується не зовсім законна схема переписки земель підставними особами, а потім скуповування їх однією.
Віктор Мікулін чесно зізнався, що за три роки, відколи почав займатися питанням повернення земель радгоспу у власність громади, успіхів йому досягнути не вдалося.
«Наразі законодавство України не дозволяє змінити ситуацію і повернути землі радгоспів у власність сільської ради. Ці державні радгоспи мають тисячі гектарів землі, але продавати чи проводити з нею будь-які операції не можуть. Звісно, ми провели аудит, чимало перевірок, але за три роки мені не вдалося досягти більше повноважень з контролю над цими радгоспами – було протистояння на рівні Києва, але ще більше від виконавчої влади на місцях та Держгеокадастру в Закарпатській області, керівник якого жодного разу не була в мене на нарадах. Я декілька разів наголошував на тому, що Держгеокадастр повинен зі мною працювати, а його керівництво просто усунулося», – зауважив Віктор Мікулін.
Заступник голови Закарпатської ОДА також повідомив цікавий факт: усі землі радгоспу-заводу «Мужіївський» незаконно здані в оренду одному підприємству. Мова про понад 350 га землі.
Представник Держгеокадастру Володимир Мельник теж наголосив на тому, що ця ситуація виникла саме через прогалини в законодавстві: «Проблема полягає в тому, що згадані ділянки розташовані за межами населених пунктів і розпорядником виступає Головне управління Держгеокадастру. Крім того, на сьогодні процес ліквідації радгоспів-заводів ще не закінчений і, відповідно, підприємство вважається діючим – його права захищаються законом.
Ми надіслали запити до сільських рад, щоб вони знайшли документи, які підтверджують передачу ділянок у власність радгоспу-заводу «Мужіївський». Я знаю, що Четфолво не приймало такого рішення, від інших сільських рад ми чекаємо відповіді. Таким чином зможемо уникнути процедури ліквідації взагалі».
Депутати Пейтер Чаба та Міклош Товт теж висунули пропозицію залучити до справи юриста, адже вважають необхідним доведення справи до суду.
«Тут однозначно були зловживання, і добре, що хоча б з аудиторських актів видно, де і наскільки землі стало менше, – зауважив Пейтер Чаба. – Це дає прецедент для інших населених пунктів, які мають ті самі проблеми».
Міклош Товт згадав про актуальність створення проекту розвитку Берегівського району, куди увійшли б землі радгоспу-заводу «Мужіївський». Він запропонував організувати комісію, яка б представляла інтереси громадян і де озвучували б усі проблемні питання краю.
До слова, така ситуація склалася не тільки в Бене, Мужієві та Четфолво. Так, мешканці Гаті, що на Берегівщині, теж занепокоєні, адже не можуть ні приватизувати, ні взяти в оренду власну землю. Після проходження у 2012-му процедури розмежування комунальних та державних земель сільській раді передали понад 1300 гектарів землі. Проте створений через рік Держгеокадастр забрав ці землі під свою юрисдикцію – багато селян так і не змоги приватизувати землю. Вони зверталися до Держгеокадастру з проханням укласти договір на оренду цієї землі, готові сплачувати за це плату, але постійно отримують відмову.
Йосип Борто, перший заступник голови Закарпатської обласної ради, заступник голови ГО «ТУКЗ – КМКС», з цього приводу зауважив, що існує закон, згідно з яким кожен громадянин України має право на 2 га землі і в будь-якому регіоні.
«Ми неодноразово зіштовхувалися із ситуаціями, коли, наприклад, землю у Великій Доброні, яку місцеві мешканці обробляють десятиліттями, хотіли віддати комусь із Вінниці чи Івано-Франківська. Ці землі в кінцевому підсумку мали продати тому, хто в цьому безпосередньо зацікавлений. У 15 випадках їх просили учасники АТО, і після детальної перевірки прокуратурою виявилося, що вони все-таки не мають жодного стосунку до подій на Сході.
На Закарпатті 140 тисяч гектарів державних земель. Ми зацікавлені, щоб вони належали органам місцевого самоврядування і питання вирішувались на місцях людьми, які доглядатимуть та оброблятимуть цю землю», – додав Йосип Борто.
Василь Брензович зауважив, що при потребі можна зробити генплан території, але теж обов’язково проконсультуватися з юристом щодо цього питання.
Ми спостерігатимемо за розвитком подій і сподіваємося, уже незабаром закарпатським селянам усе-таки вдасться відстояти власні права.
Вікторія КОПИНЕЦЬ
Відео – Дмитро МИСЬ
Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.
Підписатися