У церкві Перечина на празник так молилися, що вікна запотіли

На Миколи у Перечині празник. В обох Свято-Миколаївських парафіях – греко-католицькій та православній – храмове свято.

Релігійна подія зібрала парафіян та паломників з довколишніх сіл району та Ужгорода. У греко-католицькому храмі Святого Миколая Божественна Літургія відбулася за участі десятка священнослужителів. Молилися за здоров’я живих, за  мир у державі, за блаженний упокій тих, які померли під час антитерористичної операції  на сході України.

Вірники, серед яких було чимало дітей, емоційно співали відому пісню «Ой хто-хто Миколая любить».

Отець Василь привітав усіх присутніх зі святом Святого Миколая і побажав здоров’я, благополуччя, мир і благоденствіє.

– Дякую, що отець Мирослав запросив нас до Перечина на храмовий празник. Чесно кажучи, якби і не запросив, то ми б і так прийшли, – жарт отця вірникам сподобався. – Бо ж на Перечинщині діє єдина парафія Святого Миколая і знаходиться вона у Перечині. Всі ми любимо Миколая, чекаємо від нього подарунків, хочемо йому помолитися. Коли вас будуть питати: «Як там празник у Перечині?», то не кажіть, що було багато священиків, а кажіть, що ми так молилися, що вікна запітніли. І це буде правда.

Присутні кинули очима на вікна – вони справді запітніли.

Відбувся традиційний обхід церкви з мощами Святого Миколая Чудотворця, читанням чотирьох Євангелій, мировання.

А потім була святкова трапеза, яку приготували перечинські вірники. Пригощали бутербродами з аджикою, шпротами, рибним паштетом, оселедцем, а також голубцями з грибами. Цю традицію з пригощанням  голубців у парафії започаткували два роки тому. Страва, без якої не відбувається жодна гостина на Закарпатті, прочанам дуже смакувала. На десерт подали тістечка, печиво, рулети з горіховою начинкою, каву, чай.

Сьогодні погода була як на диво: трохи снігу, морозець і сонце – все для святкового настрою.

Кажуть: яка погода на Миколи, така буде і на Різдво. Отож, розучуємо колядки і готуємося до найсвітлішого християнського свята – народження Ісуса Христа.

Тетяна Грицищук, фото автора