ЗНО – 2019. Що нового чекає на абітурієнтів у наступному році?

Хоч на календарі лише листопад, але підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання-2019 активно триває – абітурієнти «гризуть граніт науки», а Міністерство освіти та науки України вже затвердило дати проведення тестування і видало кілька наказів щодо проведення самих процедур тестування. Як і кожного року у 2019 нас чекають зміни. Вони торкнуться не лише випускників загальноосвітніх шкіл, а й учнів та студентів коледжів та технікумів.

Але почнемо з самого початку. У 2019 році основна сесія ЗНО пройде з з 21 травня до 13 червня, а додаткова – з 26 червня по 12 липня. Реєстрація на пробне ЗНО пройде з 8 по 31 січня, а на офіційну сесію ЗНО відповідно триватиме з 5 лютого до 25 березня. Пробні тестування відбудуться 16 та 23 березня. Як і торік, на ЗНО 2019 року винесені 11 предметів – це українська мова і література, історія України, математика, англійська мова, німецька мова, французька мова, іспанська мова, географія, фізика, біологія та хімія. За бажанням учасника ЗНО тестові матеріали можуть бути перекладені на шість мов: угорською, румунською, польською, кримськотатарською, молдовською та російською. Для Закарпаття актуальними можуть бути переклади завдань угорською та румунською мовами.

Щодо новацій, то першою є обов’язковість наявності ID-картки. Школярі, які планують здавати незалежне тестування у 2019 році, повинні будуть надати її. Однак, для деяких категорій учнів все ж зробили виключення. В першу чергу, мова йде про людей, які проживають на підконтрольних територіях – вони можуть показати свідоцтво про народження, іноземців та осіб без громадянства – такі можуть надати копію паспорту або документа, що посвідчує особу, а біженці можуть показати копію довідки про звернення за захистом в Україні.

Наступна новація стосується студентів закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації та учнів закладів професійно-технічної освіти. Для отримання атестату, а його переважно отримують на другому курсі, необхідно буде у форматі ЗНО складати українську мову і літературу та математику або історію України на вибір учня, студента чи слухача. Другу спробу отримають студенти коледжів, які торік при складанні ЗНО з української мови отримали незадовільні оцінки. Такий низький результат не дає право продовжити навчання. Тож, якщо і цього року ЗНО буде провалене такі студенти, навіть попри оплату навчання, будуть відраховані.

Третьою зміною є запровадження мінімального рівня балів. Торік таку планку у 150 балів ввели для медиків, цьогоріч її запровадили й на інші спеціальності. Так, щоб навчатися на спеціальностях міжнародні відносини, публічне управління, право та фармація конкурсний бал не може бути нижчим 130 балів з кожного предмету.

Ще одне нововведення стосується випускників, які планюють стати лікарями. Для того, аби вступити у медичний виш, доведеться також складати іспит з математики або фізики. Першим обов’язковим є українська мова, другим – біологія або хімія на вибір.

Також слід зауважити, що враховуючи різну кількість завдань та їх форм, на виконання кожного тесту зовнішнього незалежного оцінювання відводиться різний час. Згідно з наказом Українського центру оцінювання якості знань сертифікаційна робота з української мови та літератури складається з трьох частин і містить 58 завдань, на виконання яких відводиться 180 хвилин. При цьому результати завдань 1 та 3 частини будуть зараховані як державна підсумкова атестація (далі – ДПА) для тих учасників ЗНО, які у 2019 році здобувають повну загальну середню освіту. Максимальна кількість балів, яку учасник може набрати – 104.

Сертифікаційна робота з історії України складається з двох частин, результати завдань 1 частини (за вибором учасника ЗНО) будуть зараховані як ДПА. Робота містить 60 завдань, на виконання яких відводиться 150 хвилин. Максимальна кількість балів – 94.

Сертифікаційні роботи з іноземних мов міститимуть 59 завдань, на виконання яких відводиться 150 хвилин. Масимальна кількість балів – 72.

Як і в минулі роки, кожен учасник матиме змогу скласти тест не більше ніж з чотирьох предметів. При цьому результати ЗНО з трьох предметів зараховуватимуть як результат державної підсумкової атестації для отримання атестату. Для вступу абітурієнти зможуть подавати свої сертифікати ЗНО за останні три роки (2017, 2018, 2019 рр.), окрім іноземної мови. У зв’язку з запровадженням торік аудіювання, дійсними будуть сертифікати останніх двох років (2018 та 2019 рр.). Абітурієнти матимуть право подати до семи заяв (на місця державного та регіонального замовлення) не більше ніж із чотирьох спеціальностей.

Останні кілька років ЗНО є випробуванням і для бакалаврів. Тепер перед вступом до магістратури потрібно буде здавати не просто кваліфікаційні іспити перед комісією, що представляє випускаючу кафедру, а проходити загальноукраїнський тест. У 2019 році буде проведено експериментальне ЗНО з іноземних мов. Здавати англійську, французьку, іспанську або німецьку мови зможуть ті, хто збирається продовжити навчання за магістерськими програмами спеціальностей, представлених у таких галузях знань як «Гуманітарні науки» (крім філологів), «Поведінкові і соціальні науки», «Журналістика», «Право», «Міжнародні відносини» і «Сфера обслуговування». Виняток, швидше за все, буде діяти тільки для тих, хто має сертифікаційні документи міжнародного зразка, причому на рівні, відповідному категорії В2.

Є сподівання, що це всі ключові зміни, які ініціювало профільне міністерство. Адже у минулі роки була практика внесення змін у процедуру ЗНО незадовго до його проведення. І це дуже лякало і відволікало від підготовки абітурієнтів та насторожувало їхніх батьків.

Юрій КОПИНЕЦЬ