Усе, що треба знати про реформу швидкої допомоги

У 2019 році в Україні стартує реформа екстреної медицини. Спочатку вона охопить тільки п’ять областей: Вінницьку, Донецьку, Одеську, Полтавську, Тернопільську – та місто Київ. У рамках реформи планують закупити сучасний транспорт і медобладнання, підвищити зарплату медикам та покращити роботу диспетчерів, а також оплатити нову програму перепідготовки інструкторам. На це із держбюджету планують виділити 922,5 мільйона гривень.

Як повідомляє МОЗ, зміни розпочнуться в тих областях, що мають інфраструктуру, можливості для перекваліфікації медиків та продемонстрували свою управлінську ефективність під час реформи первинної медичної допомоги.

Екстрена та невідкладна

Після реформи швидку допомогу розподілятимуть на екстрену (необхідна термінова госпіталізація) та невідкладну (в людини загострення хронічної хвороби, високі температура й тиск). Бригаду екстреної допомоги слід викликати, якщо є серйозні загрози для життя: травми, раптовий больовий синдром, втрата свідомості, кровотечі, ознаки гострого отруєння, анафілактичний шок, тепловий удар або переохолодження,

асфіксія всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, задуха), гострі психічні розлади (поведінка, небезпечна для життя хворого й інших людей), передчасні пологи, викидень, кровотеча тощо.

Згідно з чинними нормативами, на місце виклику карета «швидкої» має прибути в містах за 10 хв, а в сільській місцевості – за 20 хв.

Бригада невідкладної допомоги приїжджає, коли є загроза не для життя, а для здоров’я. Тому вона може прибути через 2–3 години після виклику.

Отже, викликати цю бригаду є можливість, якщо наявні: головний біль на тлі мігрені, підвищення температури, зміни тиску; біль в огрудді, пов’язаний із рухом і диханням; больовий синдром у суглобах, хребті (невралгія, радикуліт, після зазнаної травми, операції, в онкохворих); біль у животі, на тлі встановленого діагнозу «хронічний гастрит», виразка 12-палої кишки; біль у вухах, горлі, м’язах при підвищенні температури.

Нові автомобілі, модернізація диспетчерської системи, створення кол-центру

Міністерство охорони здоров’я обіцяє надсучасні карети швидкої допомоги. Нещодавно в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун підписала з послом Китаю Ду Веєм меморандум, який засвідчив виконання угоди між урядами України та Китаю про надання МОЗ України обладнання для оснащення бригад швидкої допомоги. Безкоштовно надані Китаєм автомобілі «швидкої допомоги» із сучасним медичним обладнанням отримали всі регіони України, повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров’я України. У цих авто є найнеобхідніше обладнання: сумка-укладка для невідкладної допомоги, пульсоксиметр, електрокардіограф, ноші на колесах, дефібрилятор-монітор.

Також планують удосконалити диспетчерські системи. Модернізація оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф допоможе прискорити приїзд «швидкої». Так, упровадження GPS-технологій дасть можливість відслідковувати на карті переміщення карет і направляти до місця виклику найближчу бригаду.

Усі диспетчерські служби планують приєднати до єдиної електронної системи «Централь 103». Таким чином з’явиться можливість автоматично підбирати бригади, які перебувають найближче до потрібної адреси.

Отже, нова система зможе скоротити обробку виклику від 3–5 хвилин до однієї.

Реформа, що збурила суспільство

Щоправда, запропоновану урядом реформу екстреної медичної допомоги нещадно критикують експерти та лікарі. Адже в рамках медичної реформи лікарів швидкої допомоги планується замінити на так званих парамедиків, які вміють лише надавати первісну невідкладну допомогу й будуть прибувати тільки до постраждалих, що перебувають на межі життя та смерті. Кваліфікація парамедиків буде мінімальною: накласти бандаж, зупинити кровотечу, надати допомогу при опіках та транспортувати хворого в лікарню, якщо йому щось загрожує.

Лікарі обурюються, що замість них на швидкі за американським сценарієм планують посадити фактично фельдшерів. Крім того, після реформи «швидка» більше не поїде на виклик у випадку стрибків тиску чи підвищення температури – усе це буде вважатися непрофільними викликами (такими проблемами мають опікуватись сімейні лікарі). На швидку з парамедиками можна буде розраховувати лише в тому разі, коли людина перебуває на межі життя та смерті (наприклад, у випадку аварії).

Окрім того, згідно із Концепцією реформи екстреної медицини, передбачається зменшення непрофільного навантаження на бригаду, і починатиметься цей ланцюжок з диспетчера. Тобто диспетчер матиме право відмовити у виклику й направити пацієнта до сімейного лікаря. А це, у свою чергу, тільки збільшить кількість смертей в Україні, вважають деякі експерти.

І це при тому, що наша країна – лідер у списку найбільш хворих націй Європи та світу. Україна в рейтингу здоров’я від ВООЗ займає сумне 97-ме місце з 156, пропустивши вперед не тільки розвинені західні країни, але й весь колишній СРСР. Гірше, ніж в українців, здоров’я та медобслуговування лише в жителів бідних арабських країн, Африки та Афганістану.

Тож що змінить медична реформа та чи стануть українці здоровішими, а рівень смертності нижчим, покаже час.

Христина БІКЛЯН