Жителі Малого Раківця мають хосен з опалого листя

Середина осені – і на землі багато опалого листя із дерев, кущів, рослин. Ці жовтогарячі, багряні, коричневі килими – справжня краса. Милуючись нею, садівників мучить питання: що робити з опалим листям? Збирати чи ні? Виносити за межі ділянки або складати в компостну купу, закладати в грядки, закопувати подалі від городу або спалювати?

Кореспондент «Карпатського об’єктиву» дізналася, що жителі гірського села Малий Раковець, що на мальовничій і гостинній Іршавщині, заготовляють багато листя для господарських потреб, для кормів та підстилки худобі.

У село завітала на Покрову на храмове свято. Біля кожної хати сад, вся земля у ньому вкрита листям. Тут живуть шіковні люди, сповідуючи з діда-прадіда негласне життєве кредо: ґаздівство має бути в порядку, треба робити все вчасно. Тільки тоді буде з усього хосен. Після празника цілий тиждень була файна й тепла днина, отож, пофриштикувавши, малораковецькі ґаздині подавалися в сад з граблями та веретами (верета – плахта, яка раніше слугувала ковдрою для ліжок та диванів). Щасливчиками є ті, хто має помічників. Робота не складна, то допомагати заготовляти опале листя для господарських потреб може і чоловік, який у сотні квартирах Чехії зробив євроремонт і має титул супермайстра, і син-школяр, який спить і видить себе «клієнтом» («клієнт» – чоловік, який знаходить роботу за кордоном. За свої послуги має файні гроші), і донька з гелевими нігтями, та і свекрусі з радикулітом не зашкодить легкий рух на свіжому повітрі.

– Опале листя згрібати мусай, бо інакше не ростиме трава і важко буде її косити. Працювати можна пластмасовими граблями, а можна дерев’яними. Дрібне, як от із сливи, краще згрібати віяловими, – розповів мені Петро Васильович. – Добре згрібати листя у суху сонячну погоду. Треба дати йому підсохнути. Якщо пересохне, то зітреться на мак. Почорніле від дощу також худоба не буде їсти.

Сухе листя з фруктових дерев господарі зберігають у шопах, сіяницях. Потім згодовують худобі: корові, козі, свині та встеляють долівку в хліві.

Горіховий лист має гіркоти, тому домашні тварини не люблять його. Але господині знайшли для нього призначення.

– Вкриваю грядки з озимим часником. Лист не дає часнику змерзнути, та й захищає його від шкідників. Аби вітер не роздмухав, вкриваю його березовими гілками. Жучки зникають і не псують урожай. Так роблю багато років і не маю клопотів з тими шкідниками, бур’янами у грядках, – поділилася досвідом Ганна Василівна.

Від лютих морозів та шкідників господині захищають горіховим листям кущі смородини, аґрусу, троянд, полуниці.

– Листям грецького горіха восени також доцільно застелити землю під кущами малини, смородини, порічки, аґрусу, а також під деревами і трояндами. Застеляю тонким шаром суниці та полуниці на зиму. Таке природне органічне добриво зберігає вологу, стримує ріст бур’янів, значно підвищує врожай, – зауважила Ольга.

Хоснавним буде листя і для компосту.

– Як продали корову, порізали свині, не знали куди дівати те листя, а його так много, як у хащі під буками та дубами. З бабою вирішили компост робити, бо гною нема, а чимось треба підживлювати землю, бо інакше який урожай чекати з неї? – розмірковує дід Семен. Розповів, що вже сім років закладає у компостну яму листя фруктових дерев, гнилі яблука, бур’ян, харчові відходи. Компостом удобрює сад, город. Збирає хороші врожаї, та і бур’янів менше, як у кума та сусіда.

Не можу змовчати і про шкідливу звичку деяких селян. Скільки сказано-написано про те, що не можна спалювати опале листя, бо таким чином погіршується екологічне середовище, а дехто байдуже махне рукою і вкотре запалить купу листя. І тоді сільські бережки і долини вкриває густий їдкий дим, через який не видно сусідську хату, а люди починають кашляти, просити здоров’я (сподіваюсь, що розумієте переносне значення виразу) тим односельчанам, яким годі зрозуміти, що цей дим негативно позначається не лише на свіжо випраній білизні, а і на здоров’ї людей. А серед цих людей є і близькі та кровні родичі.

Тетяна Грицищук, фото автора