На Закарпатті стартував осінній призов на військову службу

1 жовтня в Україні стартував осінній призов до лав армії. Триватиме він на місяць довше, ніж зазвичай, аж до 30 грудня.

То хто ж підлягає призову? Громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 27 років, причому відправлятимуть у війська лише юнаків, які досягли 20 років. Так, 18-річним буде надана відстрочка до досягнення ними відповідного віку. Термін проходження військової служби – 18 місяців, для тих, хто має вищу освіту зі ступенем магістра, – 12.

«За роки незалежності, на жаль, склалося так, що армію розвалили, а наслідки не змусили себе довго чекати – військова агресія Росії. Звісно, наші Збройні сили до цього не були готові. Але зараз іде становлення армії, і на виконання Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» в жовтні – грудні 2018 року триватиме осінній призов на строкову військову службу», – зазначив Володимир Колесніков, заступник голови Закарпатської ОДА.

Богдан Череміський, військовий комісар Закарпатського обласного військового комісаріату, зауважив, що подовження терміну осіннього призову пов’язане з тим, що порівняно з весною зросла кількість строковиків: «Нам потрібно більше часу, щоб здійснити відправки у війська. Наприклад, якщо навесні планове завдання для Закарпаття становило приблизно 300 осіб, то тепер близько 500. Це важке завдання. Фактично призовну кампанію ми розпочали ще у вересні, розсилаючи повістки. Однак поки що результати невтішні – неявка за викликом до військового комісаріату сягнула 80%. Найгірший стан у Міжгірському, Тячівському, Мукачівському й Великоберезнянському районах (90%). Трохи краща ситуація на Іршавщині та Свалявщині, де неявка становить від 50 до 60%».

Разом з тим, якщо повістка через будь-які причини не надійшла, юнаки, котрі підлягають призову, мають самостійно з’явитися до військкомату протягом 10-денного терміну. Важливо, що відповідно до чинного законодавства, обмежень щодо вручення повістки немає. Так, її можуть вручити в будь-який час і в будь-якому місці.

Варто наголосити, що строковиків не направлятимуть до зони проведення ООС (операція об’єднаних сил). «Це позиція Верховного головнокомандуючого Збройних сил, Президента України, – вона є та залишається чинною», – наголосив військовий комісар Закарпатського обласного військового комісаріату.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про військову службу», за громадянами, які призвані на строкову військову службу, зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток. Таким працівникам виплата грошового забезпечення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

«На жаль, у нас трапляються недобросовісні керівники підприємств та установ, які в такий скрутний для України час дозволяють собі звільняти військовослужбовців, призваних на строкову службу. Так, ТОВ «Ядзакі» звільнило декілька строковиків. Ми звернулися з позовами до суду першої інстанції й виграли їх. Були проведені перевірки управлінням держпраці області, керівники підприємства притягнені до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу. Жоден такий випадок не буде залишений без уваги», – додав Богдан Череміський.

Юрій Величканич, заступник військового комісара, начальник відділу комплектування та призову, розповів про осіб, що мають право на відстрочку, і тих, хто підлягає звільненню від проходження військової служби. Тож відстрочку призовник може отримати за сімейними обставинами (непрацездатні батьки, неповнолітні брати чи сестри, дитина до 3-х років, більше двох дітей чи вагітна дружина), за станом здоров’я (до 1 року), для здобуття освіти чи продовження професійної діяльності (це стосується вчителів, медиків, якщо вони працюють з повним завантаженням у сільській місцевості, голів сільських рад і священнослужителів). Варто зауважити, що в будь-якому випадку відстрочка надається лише на певний термін та за наявності всіх необхідних документів.

Призовники можуть і повністю звільнятися від призову, вони передаються на облік військовозобов’язаних. Такі рішення приймаються комісією через стан здоров’я, якщо людина визнана непридатною до військової служби чи виконала обов’язок служби в резерві протягом двох контрактів. Це нова норма, що з’явилася після початку військової агресії з боку Росії. Тобто якщо людина, яка веде звичайний спосіб життя, уклала контракт на проходження служби у військовому резерві тої чи іншої частини і за викликом (найчастіше двічі на рік по два тижні) прибуває на навчальні збори.

Не підлягають призову й особи, чиї близькі загинули чи отримали поранення під час проходження військової служби або навчань; особи, які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах; особи, які були засуджені до позбавлення волі; особи, що після закінчення вищого навчального закладу отримали звання офіцера запасу.

«За невиконання громадянами їхнього військового обов’язку на них чекає адміністративна та кримінальна відповідальність», – наголосив Петро Марко, заступник військового комісара з морально-психологічного забезпечення. За неявку за викликом до військового комісаріату передбачено накладення штрафу від 5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо таке правопорушення скоєно повторно протягом року, то повторно накладається штраф від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів. Після цього при неявці призовника до обласного збірного пункту для відправки у військові частини в терміни, вказані в повістці, на нього чекає обмеження волі строком до 3 років. На Закарпатті є випадки присудження умовних термінів покарання.

Варто зауважити, що призовники, які проходитимуть військову службу, отримають одноразову грошову винагороду в розмірі 3 тис. 524 грн. та щомісячно близько 450 грн.

Вікторія КОПИНЕЦЬ