Пластична хірургія на Закарпатті: міфи та реалії

Багато людей з тих чи інших причин незадоволені своєю зовнішністю. Хтось намагається змиритися з «недоліками», а хтось вдається до пластичної хірургії, аби змінити ненависну частину тіла раз і назавжди. Є багато прихильників та противників такого типу хірургічного втручання, але в деяких випадках пластична операція просто необхідна.

Розвіяти всі міфи й розповісти про реалії сучасної пластичної хірургії погодився головний лікар клініки лазерної естетики «Перлина» Сергій Козарь. Він близько 15 років працює пластичним хірургом, проходив вищу практичну школу в Національному інституті хірургії та трансплантології ім. О.Шалімова за спеціалізаціями «Судинна хірургія» й «Мікросудинна та пластична хірургія».

На базі клініки Сергій Козарь проводить близько 150–170 операцій на рік, починаючи з отопластики (пластики вушних раковин), блефаропластики (операція зі зміни форми повік та розрізу очей) і завершуючи операціями, що повністю змінюють тіло: виправлення дефектів м’яких тканин, вирівнювання гомілок, реконструктивні операції після онкологічних захворювань.

Щодо операцій зі зміни статі Сергій Козарь зауважив, що наразі в Україні їх майже не проводять, але в роки його роботи в Національному інституті хірургії та трансплантології ім. О.Шалімова такі оперативні втручання виконували майже щомісяця.

Хірург розповідає, що багато закарпаток звертаються до фахівців не для того, щоб «лягати під ніж», а задля омолоджувальних процедур, які здійснюють за допомогою різноманітних лазерів. Ці всі міні-інвазивні процедури не потребують хірургічного втручання, тривалої реабілітації, їх проводять без будь-яких надрізів, а ефект можна побачити майже одразу.

«У нашому краї займатися суто пластичною хірургією зовсім нерентабельно, бо потік пацієнтів не є таким, як у великих містах, а витратна частина значна. Водночас невелика кількість операцій призводить до втрати хірургом своїх навиків. Саме тому ми займаємо ще одну нішу в медицині – проводимо контурну пластику, ботулінотерапію, мезотерапію, видалення новоутворень та займаємося дерматологією. Я вважаю, що лікар постійно має вчитися чогось нового, адже щороку з’являються новітні технології, методики й обладнання. Тож ми з колегами часто їздимо на різні семінари, симпозіуми та конгреси по всьому світу», – розповідає Сергій Козарь.

Є чимало упереджень щодо пластичної хірургії, її шкідливості та великих проблем, які чекають на людину після такого втручання. Сергій Іванович зауважує, що люди, які живуть у сучасному світі й читають правильну літературу, просто не можуть бути упередженими. Вони мають розуміти, що отримають після операції та як зміниться їхнє життя.

«Страхи обґрунтовують необізнані особи. Тому всі шукають тільки сенсацій та проблемних пацієнтів. А чому не подивитися на ті хороші операції, що дійсно допомагають людям? Наприклад, ми зробили реконструктивну операцію маленькій дівчинці, яка народилася з вродженою заячою губою та вовчою пащею. Після трьох оперативних втручань вона гарно виглядає, може вільно дихати й повноцінно жити, але цим ніхто не цікавиться», – коментує лікар.

Сергій Козарь розповідає, що в його практиці було кілька випадків, коли він відмовляв пацієнтів від операції: «Якщо приходить молода дівчина років 18, я раджу не вдаватися до послуг пластичного хірурга з естетичних та моральних міркувань».

Серед мінусів будь-якого хірургічного втручання є можливі ускладнення – після різних операцій вони різні. Лікарі переконують: багато що залежить від виконання пацієнтом усіх післяопераційних рекомендацій – 80% успіху. Якщо лікар після маммопластики (операції зі збільшення грудей) наголошує, що компресійну білизну потрібно носити місяць і в цей період не дозволяється піднімати нічого важкого, а ви порушили ці приписи, не дивуйтеся, що відбулось опущення імплантату. Реабілітаційний період теж у кожного різний, але чим простіше жінка ставиться до операції, тим кращий у неї результат.

Пластичний хірург зауважує, що практично 90% клієнток не обмежуються 1–2 процедурами, вони повертаються знову і знову: «Чому коли жінці 40–50 років вона має погано виглядати? Якщо в неї є гроші, можливість та час. Крім того, пластична хірургія зараз доступна та не надто дорога».

Найчастіше закарпатки користуються послугами пластичного хірурга, щоб збільшити, підтягнути чи зменшити груди після пологів. У цей час жінки перестають почуватися гарними та бажаними, починають комплексувати, і це передається на стосунки в родині. «Після операції в наших пацієнток змінюється хода, на обличчі з’являється посмішка, вони стають щасливими. Для цього й варто робити операцію», – наголошує Сергій Козарь.

Через те, що Закарпаття – прикордонна область, сюди приїжджають задля пластичних операцій жінки з багатьох європейських країн: Словаччини, Італії, Німеччини, Чехії та Австрії. Пік сезону «пластики» припадає на літо, адже багато українок, які колись вирушили в пошуках кращого життя за кордон і знайшли там свою долю, приїжджають у відпустку до рідних. Вони часто беруть із собою кількох подруг, які теж прагнуть змінити щось у своїй зовнішності. Варто зауважити, що такого роду «туризм» відбувається через дороговизну процедур у Європі.

Варто зауважити, що чоловіки теж звертаються до послуг пластичних хірургів. Частіше за все задля абдомінопластики (пластики передньої черевної стінки), ліпосакції (видалення відкладення жиру на різних ділянках тіла) та блефаропластики (операція зі зміни форми повік і розрізу очей). «Чоловіки бояться насмішок друзів, тому рідше намагаються покращити свою зовнішність. Можливо, це через наш менталітет», – зауважує хірург.

Протипоказаннями для проведення пластичних операцій є онкологічні захворювання, психосоматичний стан людини, запальні процеси. У таких випадках оперативне втручання або переносять, або взагалі відміняють.

Звісно, є люди, які хочуть змінити свій зовнішній вигляд через психологічні проблеми. Ми поцікавились у пластичного хірурга, чи зустрічав він таких у своїй практиці. «Звичайно, у моїй практиці десь 2–3% пацієнтів мали подібні проблеми, – сказав Сергій Козарь. – Вони часто не знають, що б змінити, і кидаються від однієї думки до іншої. Це має насторожити хірурга. З такими пацієнтами дуже важко працювати».

Існують й міфи щодо пластичної хірургії. На багатьох сайтах жінки наводять аргументи проти маммопластики через те, що імплантати можуть вибухнути в літаку чи при ДТП. Однак сучасних імплантатів це не стосується, таке могло бути зі старими сольовими, якими користувалися ще в 90-х роках. Сучасні ж мають пожиттєву гарантію – їх не потрібно замінювати через кілька років. Хоча, якщо людина часто худне й набирає вагу, імплантат може зсунутися, і тоді виникає потреба в новій операції.

Зауважимо, що пластична хірургія не тільки «виконує забаганки жінок покращити свою зовнішність», а й допомагає позбутися багатьох вроджених патологій, які потребують коригування саме в пластичного хірурга.

«Кілька разів на рік ми проводимо безкоштовні благодійні операції, адже розуміємо, що не всі мають кошти, а той дефект дійсно псує людині життя. Це частіше за все стосується діток, адже дорослі, які виросли з вадами, уже й не дуже хочуть щось змінювати і з часом звикають до себе», – розповідає Сергій Козарь.

Якщо ви з будь-яких причин задумуєтеся над проведенням пластичної операції, перш за все зверніться до грамотного спеціаліста, який розповість про всі нюанси й порадить, чи варто взагалі проводити хірургічне втручання, адже недарма кажуть: «Сім разів відміряй – один раз відріж!»

Вікторія КОПИНЕЦЬ