Хустський замок відреставрують? Небайдужі взялися за збереження історичної пам`ятки

Днями у Хустській міській раді відбулася зустріч представників влади, наукової спільноти, фахівців із археології та реставрації, громадських та благодійних організацій як із України, так і з Угорщини, які зацікавлені у відновленні та збереженні пам’ятки архітектури та містобудування національного значення ХІV-XVII ст. – Хустського замку. Зініціювала зібрання угорська військово-культурно-історична спілка “Vigyázók”, яка більше 10 років працює на теренах Закарпаття, відшуковучи і відновлюючи місця захоронення загиблих під час Першої та Другої світових воєн солдатів.

Під час засідання було створено робочу групу й визначено перші кроки щодо відновлення пам`ятки. Зокрема, як зауважив архітектор,  модератор спільноти “Відновлення Хустського замку” Богдан Шерегій, котрий ось уже 30 років займається дослідженням замку, першим етапом у цьому процесі мають стати археологічні дослідження території фортифікаційної споруди у повному обсязі з паралельним розчищенням стін від нашарувань лесових грунтів, кореневих систем чагарників та дерев.

“Остання експедиція археологів тут відбулася у 1949 році. У кінці 80-х років на території замку працювали представники “Укрзахідпроектреставрації“, а саме було замовлення на проект часткової консервації, реставрації замку. Однак у повному обсязі археологічні роботи як такі не були проведені.

Офіційно вважається, що це пам`ятка архітектури XIV ст. під охоронним номером №210, оскільки перша письмова згадка в угорських джерелах значиться 1353 роком, і від цього ми поки що відштовхуємося, але я впевнений: нові археологічні дослідження відкриють нові цікаві факти“, – поділився з “Карпатським об`єктивом“ Богдан Шерегій.

На думку дослідника, у відповідності до археологічно-розвідувальних робіт також потрібно паралельно провести протиаварійні заходи для забезпечення зупинки руйнації всіх без винятку залишків стін замкового комплексу, а також підготувати проектно-кошторисну документацію по консервації та частковій реставрації замкових руїн і ,звісно ж, забезпечити належне фінансування. З огляду на охоронний статус замку як пам`ятки архітектури та містобудування національного значення також важливо отримати повну урядову та юридичну підтримку місцевих органів влади з проведення вищевказаних робіт.

Цю думку поділяє і спеціально запрошений на засідання відомий  академік Академії будівництва України, директор “УкрНДІпроектреставрація” Василь Тимкович.

“Замковий комплекс у м. Хуст являється унікальною пам’яткою середньовічної фортифікаційної архітектури, який може стати одним із знакових складових у  розвитку не тільки м. Хуст, а й усього краю.

Зважаючи на аварійний стан деяких залишків замкових споруд, як фахівець рекомендую почати термінові заходи з археологічних, протиаварійних та консерваційних робіт. Для цього раджу залучити профільні наукові інституції і розпочати виготовлення відповідної проектно-кошторисної документації“, – поділився з “Карпатським об`єктивом“ академік.

Тож присутні на зібранні обговорили перспективу запропонованого проекту, погодившись, що він – глобальний, складний і розрахований не на один рік, однак спільними зусиллями справу з відновлення замку потрібно якнайшвидше розпочинати.

Наступна зустріч робочої групи уже з конкретним планом подальших дій відбудеться 5 жовтня у рамках проведення Дня Бетлена.

До слова,  11 серпня ГО “Фойта“, яка не перший рік опікується руїнами Хустського замку, спільно з ГО “Чисте Закарпаття“ проведе чергову екоакцію, спрямовану на впорядкування території пам`ятки архітектури нацiонального значення. Хустські активісти закликають усіх небайдужих долучитися до благородної справи задля збереження руїн старовинної фортеці у місті над Тисою.

Богдана КЛЕКНЕР